Відображення публікацій за запитом чорнобиль, відсортованих за відповідністю. Відсортувати за датою Показати всі публікації
Відображення публікацій за запитом чорнобиль, відсортованих за відповідністю. Відсортувати за датою Показати всі публікації

пʼятниця 24 2020


 

Ліна Костенко
* * *

Атомний Вій опустив бетонні повіки. 
Коло окреслив навколо себе страшне. 
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?! 
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, — 
чому ж не вас вона перековтала?!
Загидили ліси і землю занедбали. 
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?! 
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
 В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені 
нікого з вас довіку не простять!

* * *

Ліна Костенко
ЧОРНОБИЛЬ-2
Ліси хриплять застуджено, як бронхи.
У Зоні тиша. Тиша гробова.
Лиш мілітарним привидом епохи 
«Чорнобиль-2» над лісом проплива. 
Фантом, кістяк, антена дальніх стежень, 
він прихопив ті сосни під пахви.
Там спить їжак. їжак узимку лежень.
І ніч іде з ліхтариком сови.
Там мох скубе косулька ще не вбита.
У пнях живуть древлянські ще боги.
Там все друкує ратички й копита 
і вишиває хрестиком сніги.
Але, ліси розсунувши плечима, 
фантом іде, куди його не ждуть.
І тільки села мертвими очима 
його у далеч тоскно проведуть.
Йому не треба кленів і акацій, 
ні голосів, ні мальви на тину.
Вже навіть ржавим залишком локацій 
він може думать тільки про війну.
Не ясні зорі і не тихі води.
На всі ліси нікого і ніде.
А він стоїть. Він цар Антиприроди.
І на вітрах антенами гуде.
* * *
...Я живу, бо ще мені живеться.
Я живу, дав Бог мені снаги.
Із твого невидимого серця 
кров калини капле у сніги.
(«Слово Просвіти» 2011, 6-12 січня)

Дмитро Павличко

НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле 
Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка 
Напиналась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса,
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні...

 

* * *

 

Леонід Талалай

* * *
Я вижити не обіцяю, 
я умираю поступово, 
як умирає наше слово, 
хоч не говорить, що вмирає.

Коли ж підійде аж до краю, 
то скаже вам біля хреста:
— Не хочу жити на устах, 
де правди й совісті немає.

 

            * * *

 

       Борис Олійник

               СІМ

         (уривки з поеми)

                                   Віктору Кібенку
                                   Миколі Вощуку
                                   Василю Ігнатенку
                                   Миколі Титенку
                                   Володимиру Тищурі
                                   Володимиру Правику

        (Мов з козацького реєстру, Чи не правда?)...
         І всі шестеро — пожежники,
        Тільки сьомий,
        Володимир Шевченко, —
        Кінорежисер...


...Вклонись йому, світе! Можливо, своїми грудьми,
Коли уже ядерний шнур засичав під тобою,
Він ще раз тебе — після круппівського
                                                градобою —
Від смерті вберіг непоправною смертю семи.

Коли він таких
                    колисає для людства синів —
Йому не було і не буде вовік недороду!
Вклоніться, великі народи,
                                      моєму народу:
Він навіть у пеклі душею до вас ясенів!

* * *

Те світло не зна ні кордонів, ані заборон. 
Воно проникає під кітель, і шкіру, і попіл 
І важко іде в споночілий від горя Чорнобиль, 
Як віск, прошиваючи у саркофазі бетон.

* * *

Встають і відходять в легенду 
Пророки завітів нових.
І ризи у них із брезенту,
І каски, як німби, у них.

* * *

Кульгавих реакторів, ще не доношених
                                                            вченим, —
Нездарних калік, що поквапно пішли в серіал, 
Вони прогризають наскрізно бетон і метал 
Ножем променевим і вирок підписують генам.

 

* * *

 

Анна Багряна

МАЛИНОВИЙ ДЗВІН

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб випити вічність,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.

Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.

* Малиновий колір символізує підвищений фон радіації.

 

* * *

 

Ніна Гнатюк

НЕ ВІЙ, ВІТРЕ, З УКРАЇНИ

...Не вій, вітре, з України на чужії доли.
Вже не будемо щасливі, веселі ніколи.

Не вій, вітре, з України, не плоди отруту.
Маємо ми всенародну, всепланетну смуту.

Не вій, вітре, з України, не тривож
                                могили.
Саркофагом із бетону ми рану накрили.

За здоров'я, що спливає, як дніпрові
                                   води...
...Не вій, вітре, з України, — збережи
                                  народи.
 
 
* * *

 

Станіслав Бондаренко 

НІЧНА РОЗМОВА З ЄВРОПОЮ

(Уривки з поеми)

...А коли вибухнув-шарахнув Чорнобиль, 
 Святославові, на той час єдиному сину 
виповнилося три рочки.

Вибух стався вночі, а на ранок, о восьмій, 
дружина повезла його саме в Чорнобиль — 
до бабці (своєї матері) в гості, 
бо ніяка комуністична наволоч 
не хотіла визнати вибух вибухом 
й попередити хоч би щодо дітей.

Так Святослав став чи не єдиним малим 
киянином, який зустрів аварію саме там.

 

* * *

 

Марія Яновська

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно  вишні  чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.
Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.
Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Вогонь потрібно погасити прудко,
Бо поруч три реактори стоять.
Водневий вибух може бути швидко.
У Прип’яті прокинулись, не сплять.
Прийшли на допомогу всі охочі,
Не відчуваючи, не знаючи біди.
Вогонь гасили довго: дні і ночі.
На все життя залишились сліди.
До лиха не були вони готові:
Студенти, водії  та шахтарі,
Робітники і льотчики, й військові,
Медсестри, санітари, лікарі.
Лопатами граніт радіаційний
Скидали хлопці... Мужній наш солдат!
Німий потенціал інформаційний,
Бо в Києві - колони і парад.
Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили.
Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні.
Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,
І наслідки трагедії сумні.
На все життя хвороб невиліковних...
Захворюваність  — рак і діабет..
Забруднені навколишні водойми,
Поля заражені, ліси — це не секрет.
Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.
Скажу сьогодні просто, без прикрас.

* зі збірки поезій "Стежина до щастя"

 

* * *


Валентина Харченко

ЧОРНОБИЛЬ

Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату
І застигає в жилах кров.
Чорнобиль –  помирає у дитини мати
І не віддасть їй вже свою любов.
Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз.
Ця радіація впадає в Чорне море, 
Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.
Чорнобиль – доки будемо терпіти
Таку халатність та тяжкий урок?
Чорнобиль – помирають наші діти, яким
В житті вже не зробити перший крок.

 

четвер 25 2024

 

Чорнобиль без права на забуття


Топ-10 книг про ЧАЕС і трагедію

1.  Галя Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» 
     Книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. 

2.  Сергій Плохій «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи»
     Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. 

3.  Олег Векленко «Чорнобиль: етюди з натури»
     Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні–червні 1986 року.

4.  Світлана Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього»
     Роман побудований на основі інтерв’ю з потерпілими від аварії на ЧАЕС: пожежниками, ліквідаторами, їхніми родичами, місцевими мешканцями. 

5.  Володимир Шовкошитний «Чорнобиль: Я бачив»
     Художньо-документальна повість як спроба самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків  поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту.

6.  Іван Драч "Чорнобильська мадонна" 
     Поема про аварію на Чорнобильській АЕС.

7.  Євген Гуцало "Діти Чорнобиля" 
     Розповіді про трагічне життя дітей, які постраждали внаслідок катастрофи.

8.  Микола Луків" Сади цвітуть під небесами" 
     Добірка віршів про аварію на ЧАЕС.

9.  Леонід Павленко "Невидима смерть"
     Повість розповідає про трагічні події Чорнобильської аварії.

10. Володимир Яворівський  "Марія з полином у кінці століття"
      Роман написаний на основі кореспондентської роботи автора в тридцятикілометровій зоні під час аварії.

 

Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього, Світлана Алексієвич 

Книжка від нобелівської лауреатки з літератури, білоруської письменниці Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» в перекладі української авторки Оксани Забужко неймовірно живо та глибоко оповідає про враження людей, які бачили цю трагедію на власні очі. «Хроніка» заснована на інтерв'ю із сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад у зону відчуження. Книжка не залишить нікого байдужим, під час читання складається враження, що ти на власні очі бачиш весь біль та хаос, який тоді висів у повітрі.


За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

 Національний музей Чорнобиля

ОНЛАЙН ПРОЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ "ЧОРНОБИЛЬ"



понеділок 13 2021

Чорнобиль - чорний спомин



 Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Попри величезну ціну, яку довелося заплатити

    14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ № 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом України 10 листопада 2006 року.

    Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.



За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

 Національний музей Чорнобиля



понеділок 24 2023

Порожня зона, край мовчання...






     В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, у цей день, 37 років тому вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян. Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на Європейському континенті, а і у всьому світі.

    Чорнобильська катастрофа – це невиліковна «рана» нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління і з кожним роком все більше усвідомлюються її справжні масштаби, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність.



За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури
 фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

Національний музей Чорнобиля, а також виставку в інтерактивній читальні👇👇👇



середа 22 2026

 

Порожня зона, край мовчання... 40 років






     В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, у цей день, 40 років тому вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян. Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на Європейському континенті, а і у всьому світі.

    Чорнобильська катастрофа – це невиліковна «рана» нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління і з кожним роком все більше усвідомлюються її справжні масштаби, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність.



За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури
 фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

Національний музей Чорнобиля, а також виставку в інтерактивній читальні👇👇👇

субота 25 2020

Трагедія Чорнобиля в фільмах


26 КВІТНЯ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ.

У пам'ять про події цього дня знято багато фільмів, і кожен з них по-своєму розкриває страшну екологічну трагедію.

Тут добірка пронизливих художніх фільмів, що висвітлюють події на ЧАЕС.

🎥  «Аврора». Україна, 2006. Режисер — Оксана Байрак.

Аврора — вихованка дитбудинку на околиці Прип’яті. ЇЇ мрія – стати відомою балериною. Під час катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції дівчинка отримує величезну дозу опромінення. Єдиним шансом на виживання стає дорога операція в США. Дівчинку відправляють до Америки, де в лікарні вона зустрічає свого кумира, зірку радянського, а потім американського балету, Ніка Астахова, що переживає глибоку творчу кризу. Зустріч з вмираючою дитиною, що марить про балетну сцену, допомагає артисту змінити своє життя.

🎥 «Земля забуття». Україна, Франція 2013. Режисер — Міхаль Боганім.

Для молодої дівчини Ані Чорнобиль став особистою катастрофою — вона овдовіла в день свого весілля. Для Валерія Чорнобиль — синонім втраченого дитинства і скаліченого майбутнього. Нескінченна сутичка з собою і безрезультатні пошуки того, заради чого варто жити — це далеко не всі випробування, які довелося пережити головним героям.
Для достовірності всього того, що відбувалося на екрані, фільм знімали в самій Зоні Відчуження під наглядом МНС. Більш того, ця українсько-французька драма стала першою драматичною роллю для «дівчини Бонда» — українки Ольги Куриленко.

🎥«Метелики». Україна, 2013. Режисер — Віталій Воробйов.

Серіал режисера Віталія Воробйова, в основі якого трагічні події 26 квітня 1986 року, коли сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС. Дія серіалу починається за день до трагедії. Сімнадцятирічна Аля вчиться у звичайній київській школі, захоплюється музикою і чекає, коли батька відпустять у відпустку зі служби. На вихідних старша сестра Мар’яна пропонує їй поїхати разом до їх тітки в Прип’ять. По дорозі у дівчат ламається машина, і вони змушені проводити ніч у полі, зовсім поруч з Чорнобильською АЕС, де ось-ось пролунає вибух.
Вже на наступний день в місті починається плутанина, в Прип’ять прибувають військові, а Мар’яна відправляється допомагати лікарям в місцеву лікарню, куди надходить все більше постраждалих в результаті аварії на станції. Аля залишається абсолютно одна в чужому місті, її єдиною підтримкою стає Паша — солдат строкової служби. Між ними одразу спалахують почуття, але яке майбутнє їх тепер чекає?

🎥«Розпад». Україна, 1990. Режисер - Михайло Бєліков.

Фільм харків’янина Михайла Бєлікова, знятий на кіностудії Довженка, розповідає гнітючу історію журналіста, якого чекає зустріч з рідними і близькими в «Місті Енергетиків». Приїзд обертається хаотичними спробами вберегти сім’ю і одночасно — виявити причини катастрофи, що сталася на ЧАЕС. Фактично «Розпад» започаткував традицію концентруватися не тільки на техногенному аспекті трагедії. Картина відмінно передає атмосферу бюрократичної недбалості і певної байдужості пізнього СРСР, а також низки маленьких випадковостей, що в сумі перетворилися на одну велику біду.

🎥 «У суботу». Україна, Німетчина. 2011. Режисер — Олександр Міндадзе.

26 квітня 1986 го — день аварії в Чорнобилі. Субота «незнання». Субота, коли життя не можна скасувати, коли дівчата надягають взуття на підборах і йдуть гуляти, не боячись весняного дощу.
Події фільму розгортаються в перші 24 години з моменту аварії. Головний герой картини стає мимовільним свідком катастрофи. Випадково підслухавши розмову місцевих партійних керівників, він дізнається всю правду про трагедію і постає перед моральним вибором: врятувати людей Прип’яті або виконати наказ «зверху», тобто «не сіяти паніку».
Фільм, до речі, отримав гран-прі міжнародного кінофестивалю в Брюсселі в 2011 році.

🎥 «Чорна квітка». Україна 2016. Режисер — Роман Барабаш.

Випускниця педінституту Валерія відправляється з в місто Прип’ять, одне з найзатишніших і добре забезпечених місць Радянського Союзу, щоб працювати вчителькою молодших класів. Тут вона вперше входить у доросле життя, знайомиться з молодими цікавими людьми і знаходить справжню велику любов — інженера-ядерника Вітаса, який приїхав до Чорнобиля у відрядження.
Однак настає квітень 1986 року, який повністю змінює життя героїв фільму. Ми побачимо історію 30-річної давності героїні фільму — скільки радості і болі, любові і розлуки довелося їй пережити.

пʼятниця 25 2025

 


Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…

Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…
Ліна Костенко.
39 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
До Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську трагедію працівники нашої бібліотеки підготували історичний онлайн репортаж «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі».
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Однак, попри небезпечне радіаційне забруднення, світ два дні нічого не знав про вибух, адже радянська влада ретельно намагалася це приховати. Так, невдовзі після аварії на першотравневу демонстрацію в Києві на Хрещатику вивели сотні тисяч людей, зокрема, школярів.
Українська нація із гордістю та шаною згадує героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе… Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з них… Але це не зупинило наших військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки…іноді – ціною власного життя.
Які висновки має зробити людство із чорнобильської трагедії?
Перш за все, це – відповідальність, адже «мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним, а, значить, має бути підконтрольний людині із усіма можливими наслідками, і бути технологічно прогнозованим. А суспільство та відповідні державні інституції мають бути готовими у «винятковому режимі» до можливих нештатних ситуацій .
Всі ці висновки не стосуються росії, бо вона не підпорядковується голосу розуму, а її ставлення до ризиків використання атомної енергетики – просто божевільне. Як і вся територія України, Чорнобильська атомна станція досі залишається під загрозою обстрілів РФ.
У перший же день повномасштабного наступу росії на Україну окупанти захопили Чорнобильську атомну станцію, і загроза нової ядерної катастрофи для світу стала як ніколи близькою. Загалом російські війська перебували в Чорнобильській зоні понад місяць. ЧАЕС пережила обстріли, знеструмлення та навіть перетворилася на військову базу, оскільки окупанти звозили туди тонни озброєння, чим поставили під удар ядерну безпеку не лише України, але і всього світу.
На ЧАЕС росія знову скоїла злочини, що не мають аналогів у світовій історії. Ще ніхто не намагався знищити небезпечний ядерний об'єкт. Але для кремля це не нова тактика:
по-перше, знайшли окопи, які росіяни вирили в Рудому лісі – найбільш радіоактивно забрудненій ділянці Зони. Будували інженерні споруди, копали позиції у вузьких місцях, де перехрестя чи мости. Переміщали велику кількість ґрунту, створюючи позиції як для важкої техніки, так і для піхоти. У якості інженерних загороджень росіяни використовували габіони — великі ємкості, які наповнювали піском або ґрунтом;
по-друге, погіршували ситуацію і пожежі на території Зони, до ліквідації яких окупанти фахівців не допускали;
по-третє, пересування по Зоні важкою технікою так само піднімає із землі радіоактивний пил. А такої техніки під час відступу російських військ із Київщини пройшло близько 10 тисяч одиниць;
по-четверте, без світла залишилися усі ядерні об’єкти, зокрема – сховища відпрацьованого ядерного палива. Це дуже небезпечно, бо ці сховища потребують постійного охолодження, інакше радіоактивні відпрацьовані паливні збірки в басейнах-охолоджувачах почнуть нагріватися, виникне паріння та витік радіоактивних речовин у довкілля.
Але й це ще не все. У ніч на 14 лютого 2025 року російська армія атакувала ударним дроном саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Там виникла пожежа, яку вже загасили рятувальники. Російські дрони регулярно пролітають над ЧАЕС, але така атака сталася вперше. Удар дроном по укриттю над четвертим блоком ЧАЕС свідчить, що у кремля червоних ліній не існує.
За такі серйозні і небезпечні дії кремль фактично не отримав покарання. Принаймні санкцій проти “росатома” досі не запровадили і ця компанія де-юре й надалі може брати участь у будівництві ядерних об’єктів у світі. А ще — росія досі залишається повноправною учасницею МАГАТЕ.
Ми щиро дякуємо за подвиг, і будемо вічно пам`ятати героїв, що віддали своє життя у боротьбі з техногенною катастрофою, що сталася 39 років тому!
Пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.

четвер 22 2021



 26 квітня всією країною згадуємо атомну катастрофу на Чорнобильській АЕС, яка сталась 35 років тому, і наслідки якої ще впливають і, нажаль, ще будуть впливати на людей. Отже, перед вами 17 фактів про цю атомну аварію.
1️⃣ Чорнобильській катастрофі присвоїли всі сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. 
2️⃣ Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.
3️⃣ 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.
4️⃣ 20% з цих смертей були самогубствами.
5️⃣ Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.
6️⃣ Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.
7️⃣ Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.
8️⃣ Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.
9️⃣ На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім'я власника цієї нерухомості.
🔟 Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»
1️⃣1️⃣ На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.
1️⃣2️⃣ Дивно, але рівень смертності від раку та інших наслідків Чорнобильської катастрофи, виявився нижчим ніж побоювалися спочатку.
1️⃣3️⃣ Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля.
1️⃣4️⃣ За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.
1️⃣5️⃣ Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.
1️⃣6️⃣ Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.
1️⃣7️⃣ 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.
На фото кадр з серіалу від американської компанії HBO "Чорнобиль"
Джерело: сайт cikavo-znaty

понеділок 25 2022



 #Вірш_дня                                                                                                                                                                  Ліна Костенко                                                                                                     

   Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов"їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.


Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

І прилітають гуси щовесни.


Але кленочки проросли крізь ганки.

Жив-був народ над Прип"яттю - і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Більше інформації за посиланням