Чорнобиль без права на забуття

 

Чорнобиль без права на забуття

Топ-10 книг про ЧАЕС і трагедію

1.  Галя Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» 
     Книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. 

2.  Сергій Плохій «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи»
     Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. 

3.  Олег Векленко «Чорнобиль: етюди з натури»
     Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні–червні 1986 року.

4.  Світлана Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього»
     Роман побудований на основі інтерв’ю з потерпілими від аварії на ЧАЕС: пожежниками, ліквідаторами, їхніми родичами, місцевими мешканцями. 

5.  Володимир Шовкошитний «Чорнобиль: Я бачив»
     Художньо-документальна повість як спроба самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків  поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту.

6.  Іван Драч "Чорнобильська мадонна" 
     Поема про аварію на Чорнобильській АЕС.

7.  Євген Гуцало "Діти Чорнобиля" 
     Розповіді про трагічне життя дітей, які постраждали внаслідок катастрофи.

8.  Микола Луків" Сади цвітуть під небесами" 
     Добірка віршів про аварію на ЧАЕС.

9.  Леонід Павленко "Невидима смерть"
     Повість розповідає про трагічні події Чорнобильської аварії.

10. Володимир Яворівський  "Марія з полином у кінці століття"
      Роман написаний на основі кореспондентської роботи автора в тридцятикілометровій зоні під час аварії.

 

Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього, Світлана Алексієвич 

Книжка від нобелівської лауреатки з літератури, білоруської письменниці Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» в перекладі української авторки Оксани Забужко неймовірно живо та глибоко оповідає про враження людей, які бачили цю трагедію на власні очі. «Хроніка» заснована на інтерв'ю із сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад у зону відчуження. Книжка не залишить нікого байдужим, під час читання складається враження, що ти на власні очі бачиш весь біль та хаос, який тоді висів у повітрі.

За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

 Національний музей Чорнобиля

ОНЛАЙН ПРОЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ "ЧОРНОБИЛЬ"

 

 

 7 квітня - Усесвітній день здоров'я.

 Погіршення чи погіршання здоров'я?

 Ці слова різняться відтінками.

 Погіршання (від погіршати) означає «змінитися на гірше»: погіршання стану здоров'я.

 Погіршення (від погіршити) виражає поняття «робити що-небудь гіршим за якостями, ознаками, властивостями»: погіршення випікання хліба.

    7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% - це спосіб
життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий спосіб життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він  — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я.

  Цей день назавжди увійде в історію вільної України – як символ сміливості, мужності та свободи.

Прагнучи захопити Київ "за три дні", колони російських військ вдерлися з північного кордону та йшли на столицю. А з ними – всі "здобутки руского міра": мародерство, насилля та смерть. З перших днів війни жителі 15 громад Київської області опинилися в окупації та стали свідками звірств ворога.

Наші населені пункти стали #МістаГероїв — містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти один одному і державі. Звільнення Київщини стало символом того, що Україна зможе перемогти в цій війні. Вигравши битву за Київ, ми виграли битву за Україну — як за незалежну суверенну державу.
Київська область однією з перших прийняла на себе удар загарбників. Ворог ішов на українську столицю з півночі, несучи смерть і руйнування.
Військові дії в регіоні тривали понад місяць. 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів виявилися захопленими російською армією.
Сили оборони України дали гідну відсіч ворогу. У результаті вже 2 квітня 2022 року стало відомо, що область звільнена від російських загарбників.
Увечері 2 квітня 2022 року Міністерство оборони України заявило, що українські військові визолили Київську область від російських загарбників. Тоді останні підрозділи ворога були вибиті з Бучі, Гостомеля й Бородянки.
За даними Нацполіції, на Київщині окупанти вбили 1374 українців, 280 вважаються зниклими безвісти, загинуло 38 дітей, 34 зазнали поранень. 
Завжди пам’ятатимемо героїчний опір ЗСУ, тероборонців, місцевих жителів, які пліч-о-пліч з військовими стали на захист держави. Ніколи не забудемо подвиг Героїв, які поклали своє життя за свободу й незалежність.