середу 26 2021

Василь Стефаник – майстер української новели!






      Василь Семенович Стефаник – відомий український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, дуже талановитий прозаїк, майстер української експресіоністичної новели.

      Василь Стефаник — один із представників «Покутської трійці» (умовне об’єднання трьох українських письменників: Василя Стефаника, Леся Мартовича та Марка Черемшини).

     Назва походить від регіону, оскільки усі троє були з Покуття. Завдяки постійній та тісній співпраці молоді письменники пройшли так звану Франкову школу та сформувалися під його безпосереднім впливом. Саме І. Франко брав активну участь у становленні та формуванні таланту Стефаника, Мартовича та Черемшини.

    Літературну діяльність В. Стефаник розпочав поезіями в прозі (1896-1898 рр.). У жовтні 1897 р. на сторінках чернівецького часопису «Праця» була надрукована новела «Виводили з села», пізніше — новели «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка» та «Сама саміська», які одразу зробили його широковідомим українським письменником.


      Ці твори ввійшли до першої збірки В. Сте­фаника «Синя книжечка» (1899 р.). Пізніше виходили книги новел «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.).   

     Шанувальники творчості митця називали його, за висловом Марка Черемшини, «поетом мужицької розпуки».

     Для творчості В. Стефаника характерна експресіоністична (від лат. expression — вираження) манера письма, що передбачає вираження глибини й ірраціональності психології навіть звичайної людини через зовнішню напругу її переживань та емоцій.

     Василь Стефаник прагнув виразити духовне (приховане) через реальне (зовнішнє), звернути увагу на духовну деградацію сучасного йому світу, зрозуміти сенс страждання і смерті людини. Звідси випливає його увага до оригінальних і незвичних епітетів і порівнянь, майстерне використання діалогів, лаконізм та фрагментарність письма».

     Коротенька біографія. «Василь Стефаник народився 14 травня І871 р. в с. Русів Снятинського повіту на Станіславщині (нині — Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина.

    Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії. В. Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 р. У вересні 1903 р. В. Стефаник відвідав Наддніпрянську Україну: був присутнім на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві й зустрічався з Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинсь­ким та ін. З 1903 р. В. Стефаник постійно жив у селі: до 1909 р. — у Стецеві, а потім до кінця життя — у Русові.

     1907 року письменник став заступником депутата австрійського парламенту В. Охрімовича. Після того як 1908 року В. Охрімович зрікся мандату, В. Стефаникові довелося виконувати обов’язки депутата аж до розпаду Австро-Угорської імперії 1918 р. У період визвольних змагань В. Стефаник брав участь у роботі Української національної ради Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), у складі делегації ЗУНР відвідав Київ під час проголошення соборності українських земель 22 січня 1919 р. Перебуваючи в тій частині України, що була під владою Польщі, В. Стефаник активно цікавився подіями в УРСР, відсилав до радянсь­ких журналів («Вапліте», «Червоний шлях», «Плуг») свої нові твори. Відгуком на літературну дискусію 1925-1928 рр. стала новела «Межа» (1926 р.), яка мала при­святу «М. Хвильовому» і була надрукована у «Літературно-науковому віснику», що його редагував Д. Донцов».

      Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/stefanik-vasil/3566-biografiya-vasilya-stefanika-korotko-najgolovnishe Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.uaмер Василь Стефаник 7 грудня 1936 року.

  Твори Василя Стефаника дуже цікаві, захоплюють й підкорюють читача, хочеться читати й читати …

  До Вашої уваги твори Василя Стефаника, які пропонуємо  читати on-line.

   Дуже цікавий збірник «Вибрані новели», до якого увійшли найвідоміші твори письменника. Героями цих новел є прості селяни, письменник змальовує їхні психологічні портрети у найбільш напружені моменти життя. До найкращих творів автора відносяться такі новели як «Камінний хрест», «Новина», «Сини», «Марія», «Кленові листки», «Моє слово», «Сама-самісінька» та ін.

   Читаймо твори Василя Стефаника за адресами:



- Вибрані твори -    https://uk.bookmate.com/books/tQ1MUSyh




 https://vasylstefanykclub.wordpress.com/

четвер 13 2021

Україна - європейська держава

 




Щороку кожної  третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У 2021 році День Європи в Україні припадає на 15 травня.
Українська держава, маючи великий природний, економічний, культурний, інтелектуальний потенціал, здатна зайняти гідне місце серед народів Європи і світу. Українська нація прихильна загальним європейським цінностям, міцно пов'язана з іншими народами однією історією Європейського континенту.
Україна, до речі, є єдиною країною - не членом Європейського Союзу, в якій День Європи святкується на найвищому рівні.
Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об'єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

пʼятницю 07 2021

День пам’яті та примирення і 76-та річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 



Сьогодні і завтра

День пам'яті та примирення: пам'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками війни.
Найкраще і найповніше за наші будь-які слова скаже ця стаття, що опублікував Український інститут національної пам`яті
Про те, як було і як є зараз. Вся правда про Акт капітуляції Німеччини. Про внесок українців. Про наслідки.
Про мак пам’яті і символ пам’яті у світі.
І про “георгіївську стрічку” як елемент російської пропаганди.
Там також є корисні посилання та матеріали.
А найщиріше пам’ять бережуть очевидці. І книжки очевидців. Навіть, мабуть, більше художня література, щоденники.
Ви можете знайти самі книгу і так тихенько вшанувати пам’ять. Ось посилання на Каталог

 



Коли не спить далекий небосхил
І стелиться туманом сивина,
Наш гнівний голос чути із могил:
«ХАЙ БУДЕ ПРОКЛЯТА ВІЙНА!»

                                                      (з поеми «Стогін землі» О. Богачука)

Пропонуємо Вам познайомитися з літературою про народний подвиг в роки Другої світової війни. У романах і поемах, повістях, оповіданнях, віршах В. Сосюри, М. Бажана, О. Довженка, А. Дімарова розкрито різні етапи боротьби проти нацизму, оспівано героїзм тих, хто не шкодував свого життя заради Перемоги.
Книги українських та зарубіжних письменників чекають на Вас у бібліотеці, а поки що читайте за посиланням:

В. Биков «Альпійська балада» 
А. Дімаров «Біль і гнів»
О. Довженко «Україна у вогні» 

а також віртуальна екскурсія в Національний музей історії України в Другій світовій війні


          





        

Мій перший вірш написаний в окопі, 
на тій сипкій од вибухів стіні, 
коли згубило зорі в гороскопі 
моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 
Горіла хата. Ніч здавалась днем. 
І захлиналась наша переправа 
через Дніпро – водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 
Хрестилась баба, і кінчався хліб. 
Двигтів отой вузесенький окопчик, 
де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 
який він слід на серці залиша! 
Як невимовне віршами не скажеш, 
чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком 
великі букви, щойно з букваря, –

той перший віршик, притулившись скраю, 
щоб присвітила поночі війна. 
Який він був, я вже не пам'ятаю. 
Снаряд упав – осипалась стіна. 

Л. Костенко