Порожня зона, край мовчання...

     В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, у цей день, 37 років тому вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян. Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на Європейському континенті, а і у всьому світі.

    Чорнобильська катастрофа – це невиліковна «рана» нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління і з кожним роком все більше усвідомлюються її справжні масштаби, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність.

За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

Національний музей Чорнобиля, а також виставку в інтерактивній читальні👇👇👇

18 квітня - Міжнародний день пам’яток та історичних місць

 

    Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.

    В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлений,  відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.

Подорожі змінюють нас, допомагають нам зростати

 і розвиватися. Подорожі - це найкраща освіта сучасного світу!

     З дня в день все більше можливостей нам дає Інтернет, і все менше потреби виходити з дому. Ось зокрема і можливість “відвідати” найбільш видатні музеї та галереї України та світу тепер доступна всім користувачам мережі. Не можу сказати, що це вам замінить справжні відчуття від відвідування найвизначніших світових пам’яток культури, проте для ознайомлення та складання маршруту у разі, якщо плануєте відвідати один з цих центрів культури, а також щоб роздивитись дрібні деталі скульптур, картин чи фресок – варіант цілком хороший.

    Для вас віртуальна подорож сторінками блогу та посиланнями на визначні місця, музеї та галереї України і не тільки. "Подорожуйте" і насолоджуйтесь, а після ПЕРЕМОГИ обов'язково знайомтесь з цими місцями в реальному вимірі💙💛 

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ

Віртуальні екскурсії

Великдень Землю обіймає

 

Які традиції на Великдень існують

    Особливо велике значення православні християни надають останньому тижню Великого посту, що передує Великодню. Саме в цей період починають випікати паски та фарбувати яйця. Також віряни дотримуються найсуворішого посту. Найважливішими днями вважаються Чистий четвер (13 квітня 2023 року) та Страсна п'ятниця (14 квітня 2023).

    Увечері в суботу проводиться Великодня служба. Після настання півночі в церквах починається Великодня заутрення — урочисте богослужіння. До сходу сонця потрібно освятити паски, крашанки та інші продукти, які несуть віряни в великодніх кошиках.

    Після закінчення богослужіння вся родина збирається разом за святковим столом, члени сім'ї їдять освячені продукти. Починають трапезу з яєць. Потім відвідують родичів і друзів, щоб обмінятися великодніми привітаннями, що називаються "христосанням".

Також цього дня заведено роздавати милостиню, щоб залучити в свою оселю благополуччя.

Що не можна робити

    Крім фізичної праці, у Великодній день існує кілька інших заборон. Зокрема, не можна:

• сваритися, лаятися, лихословити;
• викидати освячені продукти;
• ходити на кладовище;
• вінчатися.

    До великоднього кошика не можна класти ножі, алкогольні напої, овочі та фрукти, матеріальні цінності, страви з крові тварин.

     Тут підібрані посилання, за якими ви зможете скласти власне великоднє меню та кошик, а також познайомитися з традиціями та особливостями святкування Пасхи в різних регіонах України. Смачної паски, гарних свят та перемоги💙💛

Як святкують Паску в різних регіонах України

Орнамент писанок в різних регіонах

Великодні рецепти пасок в різних регіонах

Навколо традицій

Великодній кошик

Оформлення Великоднього кошика

Великодні страви

Страви на Великдень 2021: що приготувати, рецепт смачної паски та як її прикрасити

Великоднє меню: кращі рецепти до Великодня

10 незвичайних українських страв, про які всі забули

Великодній стіл: Рецепти Поділля

Великодній стіл: Рецепти Слобожанщини

Галицький смакопис

Страви на Великдень, Пасху

Що їдять українці в різних областях (КАРТА)

Великдень 2023: головні прикмети у світле свято

Пісні про Великдень українською мовою: красива добірка для дітей

Вірші на Великдень для дітей, які легко запам'ятати

Цікаві загадки про Великдень: для малят і не тільки

ПОЕЗІЯ ВІЛЬНИХ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА

 Леся УКРАЇНКА CONTRA SPEM SPERO!

ПОЕЗІЯ ВІЛЬНИХ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА

21 березня – Всесвітній День поезії.

Поезія

Віртуальна екскурсія в Національний музей Тараса Шевченка 

    Україна на державному рівні вшановує пам’ять жертв трагедії, починаючи з 2012 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру». Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

    Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.
    Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених, некрополем для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Вічна пам’ять невинно убієнним, усім жертвам Голокосту.

Для ознайомленням з більш обширнішою інформацією переходьте за посиланнями

Голокост в Україні: «У кожному великому селі є свій маленький «Бабин Яр» 

БАБИН ЯР: пам'ять на тлі історії Віртуальна виставка Музей історії міста Києва Український інститут національної пам’яті

День пам'яті жертв Голокосту 2022: дата, історія та план заходів у Києві

 

Чорнобиль - чорний спомин

 Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Попри величезну ціну, яку довелося заплатити

    14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ № 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом України 10 листопада 2006 року.

    Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.

За посиланнями маєте змогу перейти на публікації блогу з вмістом тематичних фільмів та літератури фільми про Чорнобиль та Чорнобиль у поезії 

та  запрошуємо відвідати віртуальну екскурсію в

 Національний музей Чорнобиля

До дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка

 

29 листопада увесь світ відзначає День народження відомого українського письменника. Всі ми знаємо і цінуємо творчий доробок Григорія Квітки-Основ‘яненка.

• «Маруся» (1832)
• «Конотопська відьма» (1833)
• «Салдацький патрет» (1833)
• «Сватання на Гончарівці» (1835)
• «Козир-дівка» (1838)
• «Сердешна Оксана» (1841).

Але як літератор пов‘язаний із заснуванням одного із найбільших міст України - читайте за лінком http://istoriyi.org.ua/yak-predky-kvitky-osnovianenka...

«Криваве клеймо «33»

Інтернет-посилання

Пропонуємо Вашій увазі інтернет-ресурси присвячені історії Голодомору

 

Мапа спогадів людей, які пережили Голодомор

 

Голодомор 1932-1933 рр. Харківська область

 

Пам’ять про Голодомор 1932-1933 – Інститут національної пам’яті

 

Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні

 

Відеосвідчення очевидців Голодомору

 

Електронний архів української газети в США «Свобода». На шпальтах газети публікуються матеріали про Голодомор та висвітлюються заходи з вшанування пам’яті жертв Голодомору.

 

Інтернет-ресурс «Журналіст Ґарет Джонс»

 

Holodomor Tour

 

The U.S. Committee for Ukrainian Holodomor-Genocide Awareness 1932-33 

 

Project «Holodomor. Share Your Story» by Australian Federation of Ukrainian Organisations

А ще запрошуємо на онлайн екскурсію в Музей Голодомору 

День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цей день було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які відбулися в Україні у ХХІ столітті.

Одна з них – Революція Гідності, що залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Вона стала переломним моментом для українського народу, бо тоді український народ чітко заявив, що ми маємо свідомість європейського народу. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність.

А ще слід відмітити, що Революція Гідності в Україні стала явищем унікальним, адже тут протест щільно переплівся з мистецтвом. Майдан став втіленням креативу. І сьогодні мистецький арсенал охороняє пам’ять про такі важливі переломні події.

Отже, у чергову річницю Початку нової історії, пропонуємо зануритися у світ мистецтва «на барикадах» і згадати, як все це відбувалося, переглянувши патріотичний спогад «Переломний момент: революція Гідності»

Запрошую перейти за посиланням до Музею та згадати ті чорні дні

• Музей Майдану.

6 листопада – День визволення Києва від нацистів

На 4 годину ранку 6 листопада 1943 року Київ повністю визволили від нацистських військ. Того ж дня Москва салютувала звитяжцям, і вперше за війну пролунало 24 залпи з 324 гармат. Завдання командування — визволити столицю України до 26-ї річниці Жовтневої революції — виконане. Якою ціною, нікого не хвилювало. А тим часом Київська наступальна операція 1943-го коштувала життя, за різними даними, від 417 до 800 тисячам червоноармійців. Для порівняння — німці в боях за Київ втратили, за даними істориків Олександра Лисенка й Івана Муковського, 15 тисяч вбитими та 26 тисяч пораненими…

 Битва за Київ

Як це було

80 років трагедії Бабиного Яру

 ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

"БАБИН ЯР У ПОШУКАХ ПАМ'ЯТІ"

(для перегляду фільму натисніть на зображення)

 

Трагедія Бабиного Яру

ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ БІБЛІОТЕК!

Бібліотека море книг
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки
Вони – це згусток давнини,
Вони – це всіх епох розмова
Вони прийшли із давнини
Як наша виспівана мова.

30 вересня - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

   Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. Все життя всесвіту зосереджено у цьому магічному кристалі, що називається – бібліотека.

   Ще у давнину людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Тоді й слова такого не було «Бібліотека», а зібрання книг уже існувало. Їх називали – «Пристанище мудрості», «Аптека для душі», «Дім порад і наставлень».

Бібліотека... Тиша.. Століття...
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці,
А двері широко відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, легенд, повістей,
Тут радо говорять із нами.
В книжках – відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками.

Шановні гості! Шукайте посилання на бібліотеки на сторінках блогу

Бібліотека української літератури

10 онлайн-бібліотек, де можна скачати та почитати книги українською

День пам’яті та примирення і 76-та річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 

Сьогодні і завтра

День пам'яті та примирення: пам'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками війни.
Найкраще і найповніше за наші будь-які слова скаже ця стаття, що опублікував Український інститут національної пам`яті
Про те, як було і як є зараз. Вся правда про Акт капітуляції Німеччини. Про внесок українців. Про наслідки.
Про мак пам’яті і символ пам’яті у світі.
І про “георгіївську стрічку” як елемент російської пропаганди.
Там також є корисні посилання та матеріали.
А найщиріше пам’ять бережуть очевидці. І книжки очевидців. Навіть, мабуть, більше художня література, щоденники.
Ви можете знайти самі книгу і так тихенько вшанувати пам’ять. Ось посилання на Каталог

 

Коли не спить далекий небосхил

І стелиться туманом сивина,

Наш гнівний голос чути із могил:

«ХАЙ БУДЕ ПРОКЛЯТА ВІЙНА!»

                                                      (з поеми «Стогін землі» О. Богачука)

Пропонуємо Вам познайомитися з літературою про народний подвиг в роки Другої світової війни. У романах і поемах, повістях, оповіданнях, віршах В. Сосюри, М. Бажана, О. Довженка, А. Дімарова розкрито різні етапи боротьби проти нацизму, оспівано героїзм тих, хто не шкодував свого життя заради Перемоги.
Книги українських та зарубіжних письменників чекають на Вас у бібліотеці, а поки що читайте за посиланням:

В. Биков «Альпійська балада» 
А. Дімаров «Біль і гнів»
О. Довженко «Україна у вогні» 

а також віртуальна екскурсія в Національний музей історії України в Другій світовій війні

          





        

Мій перший вірш написаний в окопі, 
на тій сипкій од вибухів стіні, 
коли згубило зорі в гороскопі 
моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 
Горіла хата. Ніч здавалась днем. 
І захлиналась наша переправа 
через Дніпро – водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 
Хрестилась баба, і кінчався хліб. 
Двигтів отой вузесенький окопчик, 
де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 
який він слід на серці залиша! 
Як невимовне віршами не скажеш, 
чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком 
великі букви, щойно з букваря, –

той перший віршик, притулившись скраю, 
щоб присвітила поночі війна. 
Який він був, я вже не пам'ятаю. 
Снаряд упав – осипалась стіна. 

Л. Костенко 

 

26 квітня 35-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС.⚡️🔥🆘🗣☠️
Вашій увазі пропонується віртуальна екскурсія до музею Чорнобиля🖤🍎



Національний музей Чорнобиля

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОНЛАЙН-ТЕСТ

 

10 березня 1861 року у віці 47 років помер Тарас Григорович Шевченко. За своє коротке життя, він 24 роки провів у кріпацтві, 11 років – під слідством, і лише 12 років був вільним.

Ми підібрали для вас найцікавіші факти про Тараса Шевченка, яких можливо ви не знали, що дозволить по-іншому побачити багатогранну постать великого генія:

• За життя Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів тощо, з яких дійшли до нас близько 800 робіт.
• Вірші Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу і навіть мовою есперанто;
• Шевченко був романтиком. Першим його коханням була Оксана Коваленко, його ровесниця, але їм так і не судилося бути разом;
• Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів.
• 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах;
• Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка;
• На честь Кобзаря названа протока в Аральському морі і гірська вершина північного Кавказу (висота 4200 м.)
• Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку “Кобзар”, розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
• Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працював як українською, так і російською мовами;
• його іменем названі кораблі;
• його зображення друкували на державних грошових купюрах, поштових марках;
• на його честь випущено ювілейні монети і засновано премії.

Тарас Шевченко завжди прагнув звичайних людських цінностей, як і кожен з нас: свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги. Його творчість – нескінченне багатство, у якому він проявив себе таким, яким був насправді.

Найбільший портрет Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30 занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43 метра.

Музей Т. Шевченка

Онлайн-тест

Онлайн-тест "Життя і творчість Т.Шевченка