До дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка

 

29 листопада увесь світ відзначає День народження відомого українського письменника. Всі ми знаємо і цінуємо творчий доробок Григорія Квітки-Основ‘яненка.

• «Маруся» (1832)
• «Конотопська відьма» (1833)
• «Салдацький патрет» (1833)
• «Сватання на Гончарівці» (1835)
• «Козир-дівка» (1838)
• «Сердешна Оксана» (1841).

Але як літератор пов‘язаний із заснуванням одного із найбільших міст України - читайте за лінком http://istoriyi.org.ua/yak-predky-kvitky-osnovianenka...

«Криваве клеймо «33»

Інтернет-посилання

Пропонуємо Вашій увазі інтернет-ресурси присвячені історії Голодомору

 

Мапа спогадів людей, які пережили Голодомор

 

Голодомор 1932-1933 рр. Харківська область

 

Пам’ять про Голодомор 1932-1933 – Інститут національної пам’яті

 

Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні

 

Відеосвідчення очевидців Голодомору

 

Електронний архів української газети в США «Свобода». На шпальтах газети публікуються матеріали про Голодомор та висвітлюються заходи з вшанування пам’яті жертв Голодомору.

 

Інтернет-ресурс «Журналіст Ґарет Джонс»

 

Holodomor Tour

 

The U.S. Committee for Ukrainian Holodomor-Genocide Awareness 1932-33 

 

Project «Holodomor. Share Your Story» by Australian Federation of Ukrainian Organisations

А ще запрошуємо на онлайн екскурсію в Музей Голодомору 

Чарівник і друг дітей Микола Носов.😄

 

23 листопада народився Микола Носов – один із найяскравіших дитячих письменників ХХ століття.

Більше про життя Миколи Носова можна дізнатися за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=XUxFJGvtdek&feature=share

А добірка творів Миколи Носова стане у нагоді для сімейного дозвілля, щоб згадати видатного дитячого письменника, твори якого навчають, виховують і надихають нас на добро і гарні вчинки.

Все своє дитинство і юність Микола Носов провів в Ірпені! Тут працював на цегельному заводі, тут написав свої перші твори. І саме у цьому місті досі є та сама вулиця Квіткова, яка стала прототипом казкового Квіткового міста, де жили легендарні коротунчики. І саме в Ірпені народився всім відомий пустун Незнайко.

    Його книги виховали не одне покоління хлопчиків і дівчаток. Напевно, майже кожен знайомий з героями Носова: паливодами, непосидами, фантазерами, які завжди потрапляють у смішні й найнеймовірніші ситуації. А казковий Незнайко і його друзі-коротунчики із Квіткового міста стали улюбленими героями в усьому світі. Адже оповідання й повісті М. Носова не лише перекладалися майже 100 іноземними мовами. За їх сюжетами створено багато мультиплікаційних і художніх фільмів. Один з них, а саме мультфільм «Незнайко на Місяці», у 1997 р. завоював Гран-прі на престижному кінофестивалі в Каннах

Факти з біографії М. Носова:

Народився Микола Носов 23 листопада 1908 року в Києві, але зростав в містечку поблизу Києва — Ірпені. Батько був актором естради й кінематографа, мати — натура тонка, чуйна, рукодільниця й співачка — виховувала чотирьох дітей.

Працювати Микола Носов почав, коли йому було всього 14 років. У наступні кілька років він змінив безліч професій, намагаючись допомогти своїй родині прогодуватися.

Читати він навчився в 5-річному віці, будучи присутнім при уроках читання, які його батько давав його старшому братові.

В юності Носов намагався освоїти скрипку, він мріяв стати знаменитим музикантом. Однак, він припинив заняття, коли вирішив, що вони занадто складні.

Після Громадянської війни Носов захопився хімією. Разом зі шкільним товаришем він організував хімічну лабораторію на горищі його будинку, де друзі проводили різні досліди.

Відзначився він і в якості кінорежисера. Правда, займався він не художніми фільмами, а повчальними, призначеними для червоноармійців.

Першим твором в житті Носова була дитяча розповідь «Витівники», написана ним у 1938 році.

Дитячі книги Микола Носова відрізняються життєлюбством і добротою, однак, сам письменник був людиною вельми нетовариською, замкнутим і часто похмурим.

За визнанням самого Носова, зробленому в автобіографічній книзі «Таємниця на дні колодязя», коротунів він придумав, будучи зовсім маленьким. Тоді майбутні Незнайко і його друзі були розміром з палець і жили в квітковій клумбі.

Прообразами багатьох персонажів книг про Незнайку послужили діти знайомих Миколи Носова.

Письменник був також і кіносценаристом, написавши 4 сценарія. Найвідоміший з них ліг в основу відомого фільму «Фантазери».

Про доброту Миколи Носова говорить і той факт його біографії, що він часто за свій рахунок відправляв маленьким читачам поштою свої книги безкоштовно, так як їх батьки не могли дозволити собі їх купити.

Будинок, в якому проживав Носов, зберігся до наших днів, причому він і зараз є звичайним житловим будинком — музей з нього робити не стали.

Багато творів Миколи Носова друкувалися в знаменитому радянському журналі «Мурзилка».

Носов підтримував дружні стосунки з бездомними хлопчаками-безпритульними.

У 18 років письменник самостійно сконструював робочий фотоапарат, який робив непогані знімки.

Перші свої казки Носов не збирався друкувати: він просто розповідав їх своєму синові і його друзям.

Впродовж життя він написав і чимало «дорослої літератури», зачіпає проблеми сучасного суспільства. Не чужий Носов був і соціальної сатири.

Сам Микола Носов стверджував, що його джерелом натхнення послужили казки Анни Хвольсон про ельфів.

День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цей день було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які відбулися в Україні у ХХІ столітті.

Одна з них – Революція Гідності, що залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Вона стала переломним моментом для українського народу, бо тоді український народ чітко заявив, що ми маємо свідомість європейського народу. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність.

А ще слід відмітити, що Революція Гідності в Україні стала явищем унікальним, адже тут протест щільно переплівся з мистецтвом. Майдан став втіленням креативу. І сьогодні мистецький арсенал охороняє пам’ять про такі важливі переломні події.

Отже, у чергову річницю Початку нової історії, пропонуємо зануритися у світ мистецтва «на барикадах» і згадати, як все це відбувалося, переглянувши патріотичний спогад «Переломний момент: революція Гідності»

Запрошую перейти за посиланням до Музею та згадати ті чорні дні

• Музей Майдану.

Все підпорядковане своїм законам…

 

Всі ми родом із дитинства...

 

Хтось ще дитина, а у когось є діти, а у декого є діти дітей. Тому ця інформація для всіх вас. Переглядайте та насолоджуйтесь перед стартом після дистанційного.. А ще символічно у рамках діючого місячника

    Щорічно 20 листопада у всьому світі відзначають чудове свято - Всесвітній день дитини (Universal Children`s Day).

    Усе в житті людини починається зі сприйняття світу очима дитини. Саме тому важливо, коли вона знає свої права з дитинства. Усі ми різні, але рівні у своїх правах. Кожна дитина становить надзвичайну цінність не лише для своїх батьків, а й для всього світу, саме тому, що вона унікальна й другої такої немає і не буде.

    Свої права ти можеш знайти у спеціальному документі, який називається Конвенція ООН про права дитини. У цьому документі записані твої права, якими ти можеш користуватися до 18-ти років, тому що після цього ти стаєш дорослим.

    Конвенція є доволі складним документом, тому ми коротко розповімо тобі про твої права:

- ти маєш право на життя. Ніхто не може позбавити тебе цього найціннішого дару;

- ти маєш право на піклування і турботу. Це означає, що твої інтереси повинні забезпечуватися першочергово як з боку держави, так і з боку батьків;

- ти маєш право на достатнє харчування та дах над головою. Про це також піклуються твої батьки, а якщо їх у тебе немає, то держава;

- ти маєш право на розваги, відпочинок і дозвілля. Дорослі повинні будувати для тебе дитячі майданчики та місця проведення дозвілля. Це стосується і театру, в якому повинні також ставитись вистави для дітей;

- ти маєш право на освіту. Якщо ти хочеш стати відомою людиною, то ти обов’язково повинен навчатися;

- ти маєш право на медичну допомогу. Якщо ти захворів, то ти можеш звернутися до лікаря, який тобі обов’язково допоможе;

- ти маєш право на приватне життя. Ніхто не може перевіряти твої речі, читати твої листи;

- ти маєш право висловлювати свою точку зору, але вона не повинна ображати інших людей;

- усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, кольору шкіри, національності та статків батьків.

    Пам’ятай, що ти людина, ніхто не може тебе ображати, бити, брутально і несправедливо поводитись з тобою, примушувати працювати на дорослих.

Зіграй у вікторину «Права дитини – казковим героям!»:

Подивись мультфільми:

«Мультик про права дитини»

«Крихітна історія Даші»

«Крихітна історія Славка»

День народження Діда Мороза

 

Справедливість і благодійність, доброта і співчуття, особлива і дбайлива батьківська любов до дітей, мудрість і деякі якості, без яких не обходяться сучасні супергерої - ось коротка характеристика нинішнього збірного образу відомого нам з самого дитинства - Діда Мороза. За характером поведінки і набору властивих йому можливостей він дуже сильно нагадує свого західного колегу - Санта-Клауса, прообразу цілком реальної особи - Миколи Мірлікійського, загальнохристиянського діяча, відомого своєю безкорисливою допомогою бідним людям, яку він здійснював у вигляді таємних подарунків і день пам’яті якого відзначається 6 грудня. Є навіть думка, що це одна і таж особа. Однак, з огляду на глибоку самобутність слов’янської культурної традиції, не будемо цього стверджувати, хоча диму без вогню і не буває.

У випадку з Дідом Морозом все виявилося простіше. На територію, де до нині проживають нащадки давніх слов’янських племен, зима приходить як і раніше - 18-го листопада, тому проблем з визначенням дати народження цієї чудесної і дивовижною особистості просто не виникло.

Не будемо зараз заглиблюватися в усі подробиці та нюанси цієї славної події, в остаточному підсумку кожен сам по собі вольний довіряти чи не довіряти тим чи іншим фактам. Зосередимося на головному: доброта, любов і безкорисливість - це справжнє диво у всі часи. Важливо не забувати про це. Особливо дорослим. А дітям це і так відомо.

Віртуальна інформхвилинка "Еволюція прав людини"

 

День української писемності та мови

 

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Офіційним святом цей день став у 1997 році.

Дата 9 листопада припадає і на вшанування пам’яті Нестора Літописця, адже, за інформацією  вчених, саме з його праць починається українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.

Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю;

• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу. 

•   

БОГДАН ГАВРИЛИШИН «МІСІЯ-СВОБОДА»

 СІМ УРОКІВ ВІД БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

 

 БОГДАН ГАВРИЛИШИН «МІСІЯ-СВОБОДА»

Богдан Гаврилишин   (19 жовтня 1926 — 24 жовтня 2016)  - один із відомих у світі вчених, радників і консультантів з питань управління та міжнародних відносин. До його думки дослухалися політики й економісти багатьох країн. Він змінив кілька професій, набувши багатого практичного досвіду з функціонування різноманітних організацій, а також з аналізу ефективності суспільств. Серед найяскравіших прогнозів розвитку різних націй-держав — його передбачення про розпад СРСР більш ніж за 10 років до події


 

На сайті благодійного фонду Богдана Гаврилишина опубліковано дві його книги:

1. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє: доп. Римському Клубові / Б. Гаврилишин; упоряд. В. Рубцов.— Вид. 3-тє, допов.— К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009.— 248 с.
2. Гаврилишин Б. Д. Залишаюсь українцем: спогади / Богдан Гаврилишин.— К. : Унiв. вид- во ПУЛЬ СА РИ, 2011.— 288 с.

У книзі “Залишаюсь українцем: спогади” головний редактор газети “День” Лариса Івшина, опублікувала статтю “Реліктовий перспективний українець, або Сім уроків від Богдана Гаврилишина”.
 
 
“В отчому домі, розповідав Богдан Гаврилишин, було тільки дві книги — Біблія й «Кобзар» Шевченка.
Відтак Великі книги задали високу планку. Це перший урок, важливий для молоді сьогоднішнього світу.
Велика книга духовно зосередженому читачеві може дати значно більше, ніж безсистемне та невпорядковане поглинання терабайтів глобалізованого інформаційного простору. Але сприйняття та засвоєння таких текстів було б неможливе без благодатного етичного ґрунту, розумової чутливості, цінностей, привнесених у світ Богдана Дмитровича вже в ранньому віці. Зі спогадів відомо, що його батькові доводилося бувати у світах, бачити, як живуть люди там.
 
Другий ключовий урок: правильні пропорції світу.
Переконана: ще тоді сформувався широкий горизонт майбутнього члена Римського клубу.
Живій душі, що прагне росту, важливо знати, що у світі є велика мрія. Потрібно щодня ставати на крок ближчим до неї. Думаю, вже на ранньому етапі Богдан Гаврилишин розвинув у собі той колосальний, але вибірковий, інтелектуальний апетит, який упродовж життя дозволяє йому нанизувати цінні знання на вже сформовану ціннісну систему.
 
Потім на його життєвому шляху зустрінуться справжні велетні. Назву лише двох. Митрополит Андрей Шептицький, благословення якого Богдан Дмитрович досі згадує зі вдячністю. А ще Отто фон Габсбург.
І це урок третій: роль особистості в житті іншої особистості.
Для мене, редакції «Дня» і наших читачів важливо, що саме Богдан Дмитрович написав спеціально для газети свій спогад про неймовірну особистість, справжнього нереалізованого Короля, який відійшов у кращий світ у липні цього року (див. статтю «Спогад про Отто фон Габсбурга» у «Дні» №119 від 12 липня 2011 року). Великий українець написав про великого австрійця і доброго друга нашого народу. Як все ж таки важливо, щоб українці, які все ще мають чимало привнесених комплексів, змогли оцінити розкіш мислити в унісон із неординарними особистостями.
Свою знамениту книгу «До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє» видатний вчений написав 1979 року англійською мовою. Після цього книга з’являється у перекладі німецькою, французькою, іспанською, японською, корейською, а згодом польською мовами. Україна на той час перебувала в «консервній банці» Радянського Союзу, щільно закритій та ізольованій від надзвичайно цінних знань. На видання своєї книги рідною мовою, як зазначав автор, довелося чекати до 1990 року. Часу великих змін.
 
Урок четвертий: як виглядає дієвий патріотизм.
Як тільки з’явилася перша можливість, Богдан Дмитрович приніс в інтелектуально збіднений український простір найцінніше з того, що надбав, — сучасні знання — Світову Проблематику.
Наше знайомство з Богданом Гаврилишиним також відбулося в ореолі освіти. З виходом першої книги із «Бібліотеки «Україна Incognita» я запланувала Маршрут №1 університетами країни. Уже після першої зустрічі керівництво Ніжинського педагогічного звернулося до мене з проханням продовжити інтелектуальне спілкування зі студентами. Я замислилася: знайомство з ким може бути найбільш переконливим, хто втілює розуміння широкого світу й водночас має концентрований заряд українськості? Відразу подумала про Богдана Гаврилишина. І зателефонувала. Хоча на той час (а це був 2002 рік) ми заледве були знайомі, він із легкістю погодився на спільну подорож до Ніжина. Для когось це місто, можливо, — просто районний центр Чернігівської області, але для Богдана Гаврилишина Ніжинський університет — Альма-матер Гоголя! Це й продиктувало формат його спілкування зі студентами, яке особисто для мене відкрило надзвичайну людську щедрість та колосальний потенціал педагога в широкому смислі цього слова.
 
Урок п’ятий: могутня особистість, як правило, проста, очищена від суєти та марнославства.
Час від часу Богдан Дмитрович просто телефонує мені зі словами підтримки. Він дуже схвально відгукнувся про ідею Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді. І захотів знайти час особисто поспілкуватися з його членами. Саме він підтримав видання «Екстракту +200»— 11-ї книги з нашої газетної бібліотеки. А дізнавшись про роботу Літньої школи журналістики «Дня» цього року, Богдан Дмитрович відразу заявив про намір зустрітися зі студентами. Особисте знайомство стало для студентів, можливо, такого ж масштабу подією, як для Богдана Гаврилишина зустріч із його великими наставниками.
 
Урок шостий, висловлений самим Богданом Гаврилишиним: «Віддавати щось — приносить значно більше задоволення, аніж споживати самому».
У цьому звучить реліктовий перспективний українець.
Чимало наших співвітчизників різних хвиль еміграції, вписавшись у Західний світ, здобули пристойний рівень життя, але не так багато стали всесвітньо відомими публічними інтелектуалами, не забуваючи при цьому, що вони — українці. Із вдячністю можемо згадати Івана Лисяка-Рудницького, Євгена Маланюка, Уласа Самчука, Романа Шпорлюка...
Богдан Гаврилишин поїхав з України ще 1943 року. За цей час пройшов шлях від табору для переміщених осіб до визнання у світових колах, викладання в 70 країнах та консультування світових компаній. Він живе переважно за  кордоном, але завжди залишається українцем. Знає багато мов, але його українська — природна й милозвучна.
 
Урок сьомий — визначальний, він звучить майже як національна ідея: ідентичність і модернізація.
Коли йдеш, українцю, у великий світ, не обов’язково ставати німцем, росіянином чи американцем.

Приклад Богдана Гаврилишина для української молоді можна сформулювати так: не бійтеся самостійно мислити і відважно мріяти.”.

15 мовних помилок, яких давно варто позбутися

 9 листопада відзначаємо День української писемності та мови. Ще маєте час позбутися нарешті найбільш прикрих мовних помилок. 

Будь ласка, пишіть окремо «будь ласка» 

Це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки «будь-», а є окреме слово. Це змінене словосполучення «будьте ласкаві». 

На жаль, дехто неправильно пише «на жаль»

Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, пишемо окремо. Можна уявити речення, де значення слова «жаль» цілком зрозуміле: «На жаль наклався ще й біль». Тим паче, правило працює, якщо між словами можна додати означення до цього іменника. Наприклад: «На превеликий жаль». 

Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм «у результаті» 

Внаслідок  — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника «в» та іменника «наслідок». Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом. А ось прийменникова сполука «в результаті» пишеться завжди окремо.

З-поміж прийменників запам’ятайте «з-поміж»

Складні прийменники, першою частиною яких є «з-» та «із-», пишуться через дефіс. 

Я рахую решту

Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: казати «Я рахую» у значенні «Я вважаю».  Це калька з російської. Заразом варто запам’ятати українське слово «решта». У магазинах ми беремо саме її, а не «здачу». Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих віддієслівних іменників. А замість «здача іспитів» правильно казати «складання іспитів».

Перекрутити можна мимохіть те слово, яке вчили мимохідь

Все просто: два різні слова — два різні сенси. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі. Тобто речення означає: «Не хотіли перекрутити слово, але так сталося, бо вчили його не ретельно, не зосереджуючись». 

Протягом осені не стій на протязі

Ще одна типова помилка: калька «на протязі чогось» замість «протягом чогось». Тому що протяг — це потік повітря, що в замкненому просторі виникає через отвори, розташовані один проти одного. Скажімо: «У квартирі — протяги». Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити «протягом» або «впродовж». 

Бракує знань, бо був відсутній на уроці

Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати «бракує». 

При нагоді ця річ стане мені в пригоді

Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. «Нагода» — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось «пригода» — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: «У потрібний момент ця річ буде мені корисною». 

Навчаємо практичних навичок

Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова «навчати». Навчати можна лише чогось, а не чомусь. 

Брав участь та посів перше місце 

Скальковану конструкцію «приймати участь» завжди варто замінювати на стилістично правильний варіант «брати участь». А місця, відповідно, не «займають», а «посідають». 

Вчитель дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати 

«Дозволяти» — це слово в українській мові переважно має значення «давати дозвіл». Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант «давати змогу». 

Перебувають біля школи, що розташована на вулиці

Слово «знаходитися» у значенні «десь перебувати, розміщуватися» не вживаємо. Замість цього є такі слова: «розташовуватися» — про географічне положення, «міститися» — входити до складу, бути всередині, «перебувати» — людям у певному місці. 

За що ми любимо нашу милозвучну мову

У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий). 

Маємо двадцять синонімів до слова «любов»: кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба,  інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.

Десять синонімів до слова «вчитель»: напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин.