26 квітня 35-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС.⚡️🔥🆘🗣☠️
Вашій увазі пропонується віртуальна екскурсія до музею Чорнобиля🖤🍎



Національний музей Чорнобиля

 26 квітня всією країною згадуємо атомну катастрофу на Чорнобильській АЕС, яка сталась 35 років тому, і наслідки якої ще впливають і, нажаль, ще будуть впливати на людей. Отже, перед вами 17 фактів про цю атомну аварію.
1️⃣ Чорнобильській катастрофі присвоїли всі сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. 
2️⃣ Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.
3️⃣ 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.
4️⃣ 20% з цих смертей були самогубствами.
5️⃣ Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.
6️⃣ Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.
7️⃣ Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.
8️⃣ Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.
9️⃣ На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім'я власника цієї нерухомості.
🔟 Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»
1️⃣1️⃣ На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.
1️⃣2️⃣ Дивно, але рівень смертності від раку та інших наслідків Чорнобильської катастрофи, виявився нижчим ніж побоювалися спочатку.
1️⃣3️⃣ Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля.
1️⃣4️⃣ За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.
1️⃣5️⃣ Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.
1️⃣6️⃣ Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.
1️⃣7️⃣ 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.
На фото кадр з серіалу від американської компанії HBO "Чорнобиль"
Джерело: сайт cikavo-znaty

Великдень в Україні

     Великдень – найбільш шановане й радісне християнське свято. Великодня трапеза є таким собі апофеозом кулінарної майстерності, адже до цього віряни впродовж 40 днів дотримувалися суворого Великого посту.

    На Великдень в Україні традиційно накривають багатий стіл з різними м’ясними та рибними стравами, салатами, десертами і вином. Однак чільне місце на святковому столі, звісно ж, займають паска з крашанками і писанками.

    До Світлого Христового Воскресіння, яке цьогоріч святкується 2 травня, залишилися лічені дні, тож господиням слід визначитися зі святковим меню: що обов’язково слід приготувати, а якими стравами можна урізноманітнити великодній стіл.

 Тут підібрані посилання, за якими ви зможете скласти власне великоднє меню та кошик, а також познайомитися з традиціями та особливостями святкування Пасхи в різних регіонах України. Смачної паски, гарних свят та будьте здорові💚💚💚

Як святкують Паску в різних регіонах України

Орнамент писанок в різних регіонах

Великодні рецепти пасок в різних регіонах

Навколо традицій

Великодній кошик

Оформлення Великоднього кошика

Великодні страви

Страви на Великдень 2021: що приготувати, рецепт смачної паски та як її прикрасити

Великоднє меню: кращі рецепти до Великодня

10 незвичайних українських страв, про які всі забули

Великодній стіл: Рецепти Поділля

Великодній стіл: Рецепти Слобожанщини

Галицький смакопис

Страви на Великдень, Пасху

Що їдять українці в різних областях (КАРТА)

Чим пригощають у різних куточках країни?

 

Сьогодні хочу розповісти про українських письменників-номінантів на Нобелівську премію з літератури.

Чи знаєте ви що... українські письменники, які відомі майже кожному українцю, були номінантами Нобелівської премії з літератури? Щоправда з різних причин, на жаль, вони не ввійшли у списки лауреатів; і – найцікавіше – кандидатури представлених письменників висували відомі зарубіжні та впливові особистості. Це вкотре доводить, що українська література мала неабияку вагу за кордоном.

Іван Франко. Кандидатуру Івана Франка запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Пропозицію професора підтримав також шведський історик Г. Гярне. Відомі дві причини, чому Франко так і не став лауреатом цієї премії. Перша – що лист від Застирця прийшов надто пізно, перелік номінантів був уже затверджений; друга причина – смерть Івана Франка.

Улас Самчук. Після того, як світ побачив трилогію «Волинь» Уласа Самчука, його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії з літератури висунув журнал Торонто «Соврємєннік». Проте, аби її затвердити, забракло рекомендації нобелівського лауреата.

Василь Стус. Василь Стус – відомий український поет, перекладач, прозаїк, критик, літературознавець, правозахисник – теж у списку номінантів. Творчість Стуса була заборонена радянською владою, а самого поета на 12 років заслали до Сибіру. Кандидатуру Стуса висунув нобелівський лауреат Генріх Бьолль. Саме в той час Стус загинув в таборі політв’язнів, тому його кандидатуру так і не розглянули.

Микола Бажан – український радянський поет, перекладач, культуролог, громадський діяч. У 1970 році його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії з літератури висунув Омельян Гріцак – відомий у світі український вчений – славіст і тюрколог.

Олесь Гончар – український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат премії імені Т.Шевченко, голова спілки письменників України. Його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії з літератури висунула українська діаспора – після того, як у 1989 році з’явилося видання роману «Собор» англійською мовою.

📚

76 років тому в’язні найбільшого концтабору смерті Бухенвальд назавжди змінили хід історії людства – в інтернаціональному повстанні здолали нацистських катів .

Саме 11 квітня 1945 р. з його воріт вийшов останній в’язень. Ця пам’ятна дата увійшла в історію як Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. 

Дахау, Равенсбрюк, Бабин Яр, Освенцім, Саласпілс, Треблінка, Собібор, Темвод, Моабіт і тисячі-тисячі інших «фабрик смерті»…

Відтоді пройшло багато часу, та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей, тортури та непосильна каторжна праця в фашистських концтаборах за роки Другої світової війни знищили 18 млн. безневинних людей, серед них – 5 млн. українців..  

Все це – в нашій пам’яті назавжди.

Ми вклоняємося і віддаємо данину скорботи жертвам нацизму, які загинули у стінах таборів смерті. Помолімося за їхні душі.

Всесвітній день здоров'я

 7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

У цей день кожен мешканець нашої планети має пригадати, що здоров’я людини залежить не тільки від зусилля лікарів. Тільки розуміння необхідності підтримувати своє здоров’я в формі, зміна способу життя і повагу до середовища проживання і екології на нашій планеті, допоможе спільно подолати навіть самі складні проблеми.

Тема Міжнародного дня здоров'я 2021 року - "Збудуємо більш справедливий, більш здоровий світ".

Здоров'я, за визначенням ВООЗ, це не просто відсутність хвороб. Здоров'я - це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя.

2021 рік проголошений Міжнародним роком медико-санітарних і соціальних працівників. Таким рішенням ВООЗ закликає віддати належне їх самовідданій праці в боротьбі із пандемією COVID-19.

Благовіщення 2021: що можна робити та чого краще уникати

7 квітня українці відзначають Благовіщення. Поряд з Великоднем це - найбільше весняне свято. 
 
Відомий український етнограф Василь Скуратівський у книжці "Місяцелік" пише, що раніше селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що Бог у цей день благословляє всі рослини, а тому було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок, бо як працюватимуть, то, мовляв, відріжуть ногу своїй дитині.
Також існує повір'я, що навіть птиця на Благовіщення не в'є гнізда. За легендою, зозуля тому не має свого кубла й підкидає яйця в інші, що колись на свято вила гніздо. 
Цього дня господарі намагалися не брати яєць з кубел, бо вірили, що якщо доторкнутися до них рукою, то начебто вилуплюватимуться курчата з двома головами. 
Великим гріхом вважалося на Благовіщення позичати вогонь. Цей звичай зафіксований на всій території України.

7 квітня: варто зробити 

Щоб корови давали багато молока, ввечері, напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою, убезпечувались од відьом засівання маком-самосієм хлівів, спалювали старі постоли чи капелюхи, а попіл давали тим тваринам, які не звикали до пасовиськ. Крім того, в цей день намагалися не впускати до своїх осель чужих жінок і дівчат, щоб вони нібито "лиха не принесли". 
Якщо корова чи овечка приносили приплід на Благовіщення, то деякі селяни одразу ж різали його, "бо з таких добра не ждати".

Благовіщення 2021: як святкувати, традиції і прикмети свята
Якщо дівчата зустрічали ластівку, то брали в жменю землю й несли її на в город, щоб посіяти, — на тому місці обов'язково мав зійти кріп.
На Поліссі були переконані: якщо закопати в кінці посіву проскурку, то град обійде стороною таке збіжжя.
Особливі надії з цим святом пов'язували й пасічники. Дехто кидав у мед проскурку і підгодовував комах, щоб зубастими були; інші до медової сити (мед, розведений водою, або медовий відвар на воді - ред.) додавали червоного перцю і давали бджолам, щоб були здоровими. 

Гарних свят та будьте здорові💚💚💚