“ЗЕМНА І НЕБЕСНА. ТАКОЮ ПРИБУДУ В ВІКАХ…”

 

 У неділю 19 березня 2023 року, українська поетеса Ліна Костенко святкує день народження.

Ліні Василівні виповнюється 93 роки.

Ліна Костенко - жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України - "політичної біжутерії не ношу". Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника - писати.

Її збірки перекладені англійською, естонською, італійською, литовською, німецькою, російською, словацькою та французькою мовами.

Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця. Авторка більше, ніж 20 поетичних збірок.

Вона - беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців.

У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне "ні" підлості, брехні, зрадництву.

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Вона переконує нас, що слова "незалежність" і "свобода" існують в мові не просто так. Ліна Василівна сучасна і активна користувач інтернету, а постать її жодного разу не була заплямована безглуздими дурницями в токсично засміченому інформаційному просторі.

Її поезія - про жінку, любов, красу рідної мови і України - це словесна зброя, яка надихає і окриляє.

Володарка влучного слова

Ліна Костенко: Вірші

10 найкращих віршів Ліні Костенко

Пророчі вірші Ліни Костенко про Україну, війну і свободу

https://www.facebook.com/lina.kostenko.v/

Віртуальна екскурсія в Національний музей Тараса Шевченка 

 

    В житті завжди можна знайти місце для свята, навіть у важкі часи. Міжнародний день обіймів з бібліотекарями відзначається щороку 1 березня, і хоча невідомо, кому першому спала на думку заснувати це незвичайне свято, у нього вже є багато прихильників. Перші згадки про це свято датуються 2013 роком. Наші польські колеги активно святкують День обіймів з бібліотекарем, а ми із задоволенням закликаємо приєднуватися. Обіймайте своїх бібліотекарів! (За матеріалами ресурсу Lustro Biblioteki)

З початком весни! Нехай вона буде переможною!

 Сонце між рядків: українські поети про весну

А чому перший місяць весни називається березень?

Існує декілька версій.

Плакали і білокорі красуні берези, коли наші предки вирубали великі ділянки березового лісу для землеробства. Тоді й витворилась назва «березоль» («береза» і «зола»).

Назва першого весняного місяця походить від назви промислу: березол (заготівля березового попелу для виготовлення скла).

У народі цей місяць здавна звали березілем (березіль, березоль). Дехто розуміє назву «березоль», як «злий до беріз». Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть.

За іншою версією, слово «березень» походить від слова «сухий» (бо сушили зрубані дерева).

Вважається також, що ця назва походить від слів «береза» і «зело» – зелень.

А сучасна назва, березень, закріпилася за місяцем у середині XIX віку.

У давнину березень мав близько двадцятьох назв. А до того в літературних джерелах місяць називали мартом і марцем. Проте слова «март» і «марець» зовсім не слов'янського походження; це латинський бог війни Марс. Чому саме цьому богові було присвячено місяць, ще потрібно досліджувати. У літературних джерелах місяць називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву «марець» із коренем «мрець» традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов'яни проводили тризну – обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в'ється по тинах і шукає собі поживу.

Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем, зимобором, передвесінню, капельником, протальником, красовиком, соколиком, каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником.

А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий («по» – після («після лютого»)), сонцегрій, весновій, вітроніс.

Співоча душа України

В інтерактивній читальні розгорнута тематична композиція  

"Я жива! Я буду вічно жити!"

до Дня народження геніальної поетеси

та проведено літературні читання творів Лесі Українки

Леся УКРАЇНКА CONTRA SPEM SPERO!

Біографія

Цікаві й маловідомі факти про життя і неймовірну велич Лесі Українки

Нелегка доля Лесі Українки: 13 цікавих та маловідомих фактів про поетесу

“МАВКА. ЛІСОВА ПІСНЯ”

Казка-мюзикл "Лісова Мавка"

Скромна, іронічна і скрупульозна. 58 фактів про Лесю Українку, про які не розкажуть у школі

Міжнародний день рідної мови

 

21 лютого - День рідної мови

 

"Коли ти говориш з кимось його рідною мовою, ти говориш з його душею", ─  Деніел Брумфілд.

День рідної мови

Вікторина

• 7 книжок, щоб перейти на українську, від радіожурналіста Сергія Стуканова
• Як перейти на українську в побуті: 10 порад
• Як легше перейти на українську. Пояснює мовний омбудсман

    Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

     Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
     Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.    
    За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

    Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
 
Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь

 

Сьогодні, 20 лютого, українці вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні – справжніх патріотів, які стали до боротьби за вільну, демократичну, сильну Україну, віддавши найдорожче, що мали, – своє життя.

9 років тому, криваві події 20 лютого стали переломними у ході подій Революції гідності та початком російсько-української війни

16 лютого - День єднання💙💛

З Днем святого Валентина 2023

 

Про кохання словами відомих

3 лютого - Усесвітній день боротьби з ненормативною лексикою.

 

Психологи стверджують: "Матюки потрібні в часи війни".

Пропонуємо добірку лайки української. Не дякуйте, а сміливо пускайте її в словесний бій замість російського матюччя.

3 лютого виповнюється 105 років від народження Любові Забашти

 

    Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п'єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями.

Авторка поетичних збірок: «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982), присвячених праці кораблебудівників, хліборобів, захисникам Вітчизни.

Драматичні та ліро-епічні поеми: «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968); «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971); «Леся Українка», (1973); «Софія Київська», (1982) відбивають глибокий інтерес поетеси до української історії та культури.

У доробку Л. Забашти також роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Її творчості властивий гуманізм, віра у самовідданість і доброту людини.

Тарасові Шевченку присвятила драматизовану поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші.

З 1956 року дружина Андрія Малишка