З початком весни! Нехай вона буде переможною!

 Сонце між рядків: українські поети про весну

А чому перший місяць весни називається березень?

Існує декілька версій.

Плакали і білокорі красуні берези, коли наші предки вирубали великі ділянки березового лісу для землеробства. Тоді й витворилась назва «березоль» («береза» і «зола»).

Назва першого весняного місяця походить від назви промислу: березол (заготівля березового попелу для виготовлення скла).

У народі цей місяць здавна звали березілем (березіль, березоль). Дехто розуміє назву «березоль», як «злий до беріз». Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть.

За іншою версією, слово «березень» походить від слова «сухий» (бо сушили зрубані дерева).

Вважається також, що ця назва походить від слів «береза» і «зело» – зелень.

А сучасна назва, березень, закріпилася за місяцем у середині XIX віку.

У давнину березень мав близько двадцятьох назв. А до того в літературних джерелах місяць називали мартом і марцем. Проте слова «март» і «марець» зовсім не слов'янського походження; це латинський бог війни Марс. Чому саме цьому богові було присвячено місяць, ще потрібно досліджувати. У літературних джерелах місяць називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву «марець» із коренем «мрець» традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов'яни проводили тризну – обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в'ється по тинах і шукає собі поживу.

Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем, зимобором, передвесінню, капельником, протальником, красовиком, соколиком, каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником.

А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий («по» – після («після лютого»)), сонцегрій, весновій, вітроніс.