Саме 20 січня підривом нового терміналу аеропорту завершилася його 242-денна оборона. Зруйновані стіни летовища накрили своїх останніх захисників.
«Люди встояли – не витримав бетон» - найбільш влучна фраза про 242 дні героїчної оборони аеропорту.
На прикладах бійців, що захищали ДАП, виховуватимуться майбутні покоління українських патріотів. Ми не маємо права їх забути ! Ні тих, хто залишився в живих, ні тих, хто відійшов в інший світ… бо герої не вмирають, допоки їх пам’ятають!
Таке національне свято є важливим для жителів нашої країни. Воно було засноване, щоб українці пам'ятали, що їхня країна - вільна і незалежна держава.
День Соборності України 2022 - історія і традиції
Згідно з офіційними джерелами, 22 січня 1918 року Центральна Рада на IV універсалі проголосила, що відтепер Україна є незалежною державою. Через рік, 22 січня 1919 року підписали Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Це означало, що республіки об'єднуються і створюють єдину державу. Пізніше домовленість назвали "Акт Злуки".
Незважаючи на підписаний акт, об'єднання територій не відбулося, але така дія істотно вплинула на політичну ситуацію в країні. У 1990 році, напередодні річниці, між Києвом і Львовом десятки тисяч людей, тримаючись за руки, вишикувалися в "живий ланцюг". Така акція підтверджувала стійкість і єдність українського народу.
В інтерактивній читальні закладу освіти проходили заходи в рамках свята: створено тематичний стенд "І східна й західна - це нероздільна Україна", лепбук "Разом назавжди",
18 січня проводиться Національний день кави для гурманів і День качки по-пекінськи в США. Ми не в США, проте українці ще ті шанувальники цього чудодійного напою😉Що є приємнішого, ніж феліжанка духмяної кави зранку, паперовий стаканчик запашного лате в подорожі чи під час прогулянки осіннім парком, а також чашка еспресо в затишній кавярні незнайомого міста? Отже, хоч ми і не в США,а готові святкувати день кави щодня. Чи не так?
Ich kuesse den Himmel Ich kuesse die Sterne Und Neujahr bringt immer Das Glueck in den Kernen Des Lebens, des Herzens Und hilft es dabei. Es gibt viele Kerzen Und Kaffee und mein Herz klopft und es wartet das Glueck und das Wunder. Der Weihnachtsmann arbeitet, hat viele Kunden. Er bringt Schneeflocken, er malt unser Fenster. Geschenken in Socken. die Laecheln, die Gaeste. Der Kaffee schmeckt suess Crema ist wunderbar. Ich sende dir Kuss Und umarme sogar. Ich wuensche im Neujahr viel Glueck und viel Spass. Sei uns dieses Jahr bunt. Ich wuensche dir das!
субота 15 2022
16 січня в Україні відзначають День пам'яті захисників донецького аеропорту, які стояли за нього з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. «Кіборгами» нескорених українців, назвав сам ворог. Мовляв, тільки роботи здатні вистояти в таких нелюдських умовах.
«Кіборги» вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка увійшла в історію ра16 січня в Україні відзначають День пам'яті захисників донецького аеропорту, які стояли за нього з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. «Кіборгами» нескорених українців, назвав сам ворог. Мовляв, тільки роботи здатні вистояти в таких нелюдських умовах.
«Кіборги» вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових. Кіборги стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
В обороні цього об'єкта брали участь не тільки воїни, але і медики з волонтерами, що надавали допомогу та підтримку українським бійцям. Тому день пам'яті присвячений усім, хто стояв за Україну в ті дні.
Вічна пам‘ять загиблим Героям!
Честь і слава живим!зом із подвигом українських бійців.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових. Кіборги стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
В обороні цього об'єкта брали участь не тільки воїни, але і медики з волонтерами, що надавали допомогу та підтримку українським бійцям. Тому день пам'яті присвячений усім, хто стояв за Україну в ті дні.
14 січня 2019 року у багатьох країнах ознаменувалося першим святкуванням Всесвітнього дня логіки. Ініціаторами запровадження події виступили міжнародні організації ЮНЕСКО та CIPSH.
Їхню ідею було підтримано та затверджено на Головній конференції ЮНЕСКО, яка проходила у столиці Франції наприкінці 2019 року. Дату для святкування події обрано на честь видатних логіків XX ст. Саме цього дня народився Альфред Тарський та помер Курт Гедель.
Хто бажає потренувати свій мозок переходьте за посиланням
Доброго дня всім. Сьогодні хотіла підняти затерту до дірок, але таку важливу тему як мотивація на успіх – як себе мотивувати. Кожна людина про щось мріє, а для того, щоб втілити свою мрію в життя потрібна мотивація. Та в більшості випадків сама мрія є мотивацією та поштовхом до дій. Час від часу до цієї теми повертаються і найуспішніші 🌞😏
Мотивувати себе простіше, коли під рукою є вироблений алгоритм. На даному етапі мене чіпляють такі «напрямки»⬇️
☄️Можливості не приходять самі – ви створюєте їх
☄️Успіх зазвичай приходить до тих, хто занадто зайнятий, щоб його просто чекати
Візьміть ідею. Зробіть її своїм життям – думайте про неї, мрійте про неї, живіть нею. Нехай ваш розум, м’язи, нерви, кожна частина тіла буде наповнена цієї однією ідеєю. Ось він – шлях до успіху
☄️Щоб досягти успіху, перестаньте гнатися за грошима, женіться за мрією
☄️Бездіяльність породжує занепокоєння і страх. Дія – впевненість і сміливість. Якщо ти хочеш перемогти страх, не сиди вдома і не думай про це. Встань і дій👇
Скажіть собі твердо, раз і назавжди, що ви не маєте нічого спільного з усім тим, чого ви боїтеся. Ваші страхи – ваші вороги. Відріжте їм доступ в квітучий сад вашого майбутнього. Проженете їх назавжди, навіть з найтемніших і маленьких куточків вашої свідомості. Забудьте про них.
Кожна мрія тобі дається разом з силами, необхідними для її здійснення. Однак тобі, можливо, доведеться заради цього попрацювати. Я не знаю жодної людини, яка б при наявності віри в себе, впевненості в своїх силах, бажання досягати успіху і працьовитості, працюючи на те, щоб досягти тієї мети, яку вона поставила перед собою, не досягла би успіху в житті
🔥🔥🔥так що все в наших руках і думках
https://youtu.be/iZvs3DqsMXE
Напередодні Старого Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим) або святого Василя Великого (14 січня), український народ визначає Маланку, або Щедрий вечір. Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя». Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (31. 12. – за ст. стилем). Маланка колядує до ранку. Уранці 14 січня – на Старий Новий рік (день, присвячений Василію Великому), – маланкувальники ходять посівати: зайшовши до хати, сиплють зерном і приказують:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін. Деякі з них широко побутують й донині. Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось «магічними» діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Ще один давній звичай цього дня – засівання (посипання). У перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю.
12 січня в Україні відзначають День українського політв'язня. Після початку війни з Росією це питання стало особливо актуальним для нас.День українського політв'язня в нашій країні відзначають з 1975 року. Запроваджена традиція була з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму. Найстійкіші, найвмотивованіші українці приєднуються до щорічного одноденного голодування в підтримку політв’язнів, інші – проводять різноманітні тематичні заходи. Саме 12 січня 1972 року відбулася друга хвиля масових арештів української інтелігенції. Протягом кількох днів були заарештовані до 20 осіб, в числі яких – Василь Стус, Іван Світличний, В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Любов Середняк, Леонід Плющ, Ірина Стасів-Калинець, Іван Гель та інші.
Впродовж наступних кількох місяців Україну, а зокрема – Львів і Київ, трусило від численних безпричинних обшуків. Якщо у 1934 році репресовану інтелігенцію звинувачували в тероризмі, то після 1972-го письменникам-шістдесятникам інкримінували "антирадянську пропаганду і агітацію". Людей тероризували допитами і погрозами. Ув’язнювали. Відправляли у заслання до Казахстану, Мордовії чи Сибіру. Саме після "розгрому" шістдесятників розпочалася форсована експансія Москви на культурні терени України. Ворожою репресивною машиною застосовувалися всі важелі злочинного впливу: від арештів, заслання та звільнення з роботи патріотів – і до масового згортання української освіти, наруги над національною ідентичністю українців, їхніми звичаями і традиціями.
Але найстрашнішим проявом того часу було повне (чи, швидше, майже повне) подавлення жаги протесту проти злочинів Москви серед основної маси населення України. Заперечували експансію лише поодинокі активісти, яких жорстоко зупиняли. Проти таких застосовували переважно "лікування" в психіатричних закладах. Люди боялися виступати проти "совєтів", живучи сьогоденними потребами - шматком хліба нині і чеканням шматка завтрашнього…
Сьогодні, згадуючи ті страшні часи, ми не можемо не порівнювати настрої українців-сучасників з тими, які були за часів арештів шістдесятництва.
11 січня - Всесвітній день
Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „дякую”.
Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом. Ось як це звучить:
У Всесвітній день “дякую” чимало країн проводять ярмарки, влаштовують різні акції, конкурси й інші розважальні заходи. Традиційно люди кажуть один одному теплі слова й обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку.
В Україні це свято відзначають із 2008 року. Наразі особливих традицій щодо святкування Всесвітнього дня “дякую” немає. Головне — сьогодні треба казати якомога частіше”спасибі”.
Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.
четвер 06 2022
6 січня – День яблуні
Безсумнівно, яблуня є найпоширенішим деревом. Весною ми любуємося біло-рожевим цвітом, восени збираємо врожай і смакуємо корисними плодами всю зиму.
Яблука – це фрукти, улюблені багатьма ще з дитинства. Крім чудового смаку і аромату, вони мають ще й низьку калорійність і сприяють зменшенню маси тіла. У яблуках міститься клітковина і цілий комплекс корисних елементів. Яблука — прекрасне джерело заліза, магнію, фосфору, кальцію. Вони підвищують тонус, покращують роботу імунної системи, регулюють апетит. Крім того, любителі цих фруктів можуть похвалитися міцними зубами. Справа в тому, що яблука багаті речовинами, які очищають зубну емаль і перешкоджають розвитку карієсу.
А ще яблука з давніх часів яблука завжди були атрибутом новорічних свят. Яблуками прикрашали ялинку, створювали декор на столі, а запечена качка з яблуками на Різдво взагалі є традиційною стравою у багатьох народів.
Свято запровадили для того, щоб кожен міг пригадати корисні властивості яблука, а також дізнатися, наскільки ці фрукти важливі для людського організму. Цікавий факт: раніше святкування присвячували найстарішій яблуні світу. Хоча достеменно невідомо, якій саме, адже існує відразу два дерева, вік яких 200 років (яблуня Гранфена та яблуня Брамлі). Проте згодом почали шанувати також і плоди.
Корисні властивості яблук відомі багатьом:
ці плоди допомагають знизити холестерин;
вони покращують стан шкіри;
яблука їдять, якщо хочуть схуднути;
а ще ці плоди зміцнюють імунітет;
і допомагають захистити щитоподібну залозу.
Тож варто не тільки 6 січня, але і в інші дні згадувати про наші улюблені плоди
За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.
Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн – і східного, і західного обрядів – та одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.
Однак не менш важливою була завчасна й серйозна підготовка до різдвяно-новорічних обрядів. Обов’язково з пори жнив зберігали обжинкового Дідуха та відбирали пахуче сіно. До свят завершували всю важливу роботу по господарству – від наведення ладу в хаті та обійстві до ремонту робочого реманенту, ткання полотна й вичинки шкір.
За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й розмальовували квітами комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов’язково намагалися справити новий одяг для всіх членів родини та купити новий посуд (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву. У підготовці були задіяні усі – і малі, і старі.
Традиціїї та звичаї – Святвечір
За день до Різдва, 6 січня за новим стилем, господарі до світанку починали готувати кутю, а також узвар, які вважалися Божої їжею. Приготування Божої їжі велося з дотриманням старовинного українського ритуалу. Дрова в печі укладали по-особливому, а запалювали «живим» вогнем – іскрою від кресала або тертя двох деревинок, які пізніше замінили сірниками. Воду для їжі використовували «непочату», тобто набрану до світанку. Так само «до світла» потрібно було спекти книш, який замішувався як звичайний хліб, але з невеликим хлібцем зверху, який називали душею. Цей хлібець призначався душам померлих родичів. Після книша ставили в піч пісні пироги. Потім готувалися на непочатій воді в новому посуді інші пісні страви. На святковому столі в Святвечір мали стояти дванадцять пісних страв.
Готову пшеницю для куті діставали з печі і додавали до неї горіхи, родзинки, мак і мед. Пшениця символізувала вічне життя, мед – щастя Святих на Небесах. Узвар варили на досвітній воді із сухофруктів – сушених яблук, слив, груш, вишень. Вся Божа їжа повинна бути готова до сходу сонця.
На світанку, з першими променями сонця, що сходить, господарі відкривали всі двері в будинку, в господарських будівлях, відкривали ворота у двір, щоб впустити в своє обійстя достаток, багатство, хороший урожай. Свяченим маком обсипали худобу та іншу живність, а також комори й погреба, щоб захистити господарство від злих сил. Коли все було готове до свята, вносили в хату «Святки» – ритуальні символи наступаючих свят. За ними вирушали в клуню батько зі старшим сином. Батько ніс «непочату» воду, а його син тримав у руці три колоски. У стодолі господар окропляв принесеної водою заготовлені з осені в’язанки з сіном і Рай-Дідуха й читав молитви, дякуючи Богові за даний в минулому році врожай і просячи гарного врожаю, достатку і здоров’я у наступному році.
Взявши Дідуха й більшу в’язанку сіна, батько з сином несли їх у хату. На порозі їх зустрічала господиня, тримаючи в руках книш та запалену свічку. Дідуха встановлювали у Святому кутку – покуті, а сіном встеляли стіл і підлогу в хаті. Діти з радістю каталися по запашному сіні на підлозі – цей ритуал сприяв тому, щоб у дворі було багато живності.
На стіл, за українською традицією, стелили дві скатертини. Першою накривали сіно на столі. Ця скатертина призначалася добрим духам, на неї розкладали по кутах столу часник або чар-зілля. Зверху накривали другою скатертиною, на яку, в центрі столу, господар ставив книш, а господиня – коровай зі свічкою.
Весь цей день всі домочадці, крім малюків, нічого не їли, бо це останній день Різдвяного посту. Всі чекали появи першої зірки на нічному небі. До святкової вечері на Святвечір люди надягали гарний одяг, спеціально приготовану для цього свята.
Весь день і вечір шостого січня не прийнято було йти з дому, ходити в гості, не можна нічого позичати. Вся родина повинна бути разом, а якщо хто до цього виїжджав з дому, то намагався до свята обов’язково повернутися. Перед початком Святої Вечері господар виголошував молитву.
У наш час традиції Святого Вечора дотримуються більшістю людей і в селах, і в містах. Не всі ритуали пам’ятаються, але основні звичаї – зустрічати свято всією родиною, з хорошими думками і побажаннями, з подарунками та частуваннями, як і раніше живуть і шануються українським народом.
Що приготувати на Святвечір
Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного (пилипівського) посту, і всі страви, які до свята готують господині – пісні, називається вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір багатий 12-тьма стравами. Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашали:
4 січня проводиться День поп-музики. Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Аналогічні події
У 1946 році Джон Пол Джонс, британський музикант-мультиінструменталіст, басист і клавішник рок-групи Led Zeppelin. - 3 січня;
У 1710 році Джованні Баттіста Пергоглезі, італійський композитор. - 4 січня;
У 1931 році Алла Домарацька-Сметана, український хоровий диригент, заслужений працівник культури України. - 4 січня;
У 1936 році в «Billboard» опубліковано перший чарт, незабаром цей чарт отримав статус офіційного загальноамериканського хіт-параду. - 4 січня;
У 1954 році Елвіс Преслі записав свої перші пісні. - 4 січня;
У 1960 році Майк Стайп, вокаліст і автор пісень американської групи «R.E.M». - 4 січня;
У 1962 році Робін Гатрі, англійський музикант-мультиінструменталіст, композитор, засновник групи «Cocteau Twins». - 4 січня;
У 1963 році Тілль Ліндеман, лідер німецької рок-групи «Rammstein». - 4 січня;
У 1965 році Бетт Гіббонс, вокалістка Брістольського електронного дуету «Portishead». - 4 січня;
У 1970 році учасники групи «The Beatles» в останній раз разом зібралися на студії для запису пісні «Let It Be». - 4 січня;
У 1991 році група «Nirvana» підписала контракт з компанією «Geffen». - 4 січня;
У 1969 році Мерилін Менсон - 5 січня (Брайан Х'ю Ворнер), американський музикант, художник і колишній музичний журналіст, засновник і лідер рок-групи «Marilyn Manson».