Анексія Криму Росією у березні 2014 році активізувала проблему боротьби кримських татар за свої права.
Враховуючи, що через сiмдесят рокiв пiсля депортацiї в наслідок дiй тоталiтарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозоюдискримiнацiї на рiднiй землi, з метою пiдтримкиборотьби громадян України - кримських татар за реалiзацiю своїх прав як представникiв корiнногонароду, Указом Президента України № 472 від16.05.2014 року в Україні було встановлено День боротьби за права кримськотатарського народу, якийвiдзначається щороку 18 травня.
Враховуючи, що через сiмдесят рокiв пiсля депортацiї в наслідок дiй тоталiтарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозоюдискримiнацiї на рiднiй землi, з метою пiдтримкиборотьби громадян України - кримських татар за реалiзацiю своїх прав як представникiв корiнногонароду, Указом Президента України № 472 від16.05.2014 року в Україні було встановлено День боротьби за права кримськотатарського народу, якийвiдзначається щороку 18 травня.
Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітнійісторії заборонила проведення 18 травнятрадиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татаривідзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.
Протягом 2014 року понад 150 кримських татар булипіддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державнимиорганами т.зв. «Республіки Крим».
У 2015 році “влада” Сімферополя заборонила проводити традиційний жалобний мітинг 18 травня уцентрі міста.
В таких умовах вшанування на загальнодержавномурівні пам’яті жертв депортації кримськотатарськогонароду, а також демонстрація солідарності в боротьбіза відновлення їхніх прав набуває важливогозначення для України.
Міністерство інформаційної політики Українирозпочало спеціальну соціальну кампанію, яка називатиметься «Ми всі – кримські татари». Кампанія буде проводитись із використаннямінструментів зовнішньої реклами у пресі, на радіо і на телебаченні.
Кабінет Міністрів України затвердив план заходівщодо вшанування 71-ї річниці депортаціїкримськотатарського народу. Серед мистецькихзаходів: виставка репродукцій картин РустемаЕмінова із серії «Депортація» та мультимедійнаінсталяції «Унутма» у Національному академічномутеатрі опери і балету імені Тараса Шевченка, фотовиставка у Національному музеї історії України та показ фільму «Хайтарма» по всій країні.
На майдані Незалежності у м. Київ відбудеться мітингпам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
Історична довідка:
Депортація кримських татар почалася 18 травня 1944 р. Депортованим давали на збори від кількох хвилиндо півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополяїх ешелонами відправляли на схід. До кінцянаступного місяця виселили 200 тис. осіб.
Протягом року від голоду, хвороб та виснаженнязагинуло понад 30 тис. кримських татар. Післярадянський режим вдався до нівелювання історичноїпам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим позбавили статусуавтономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви.
Починаючи із 1968 р. розпочався процесорганізованої репатріації кримських татар до Криму. В кінці 1960-х – на початку 1970-х рр. цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стількисаме прибули самостійно. До початку масовогоповернення наприкінці 1980-х рр. в Криму проживало близько 7 тис. кримських татар.
14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР прийнялаДекларацію «Про визнання незаконними і злочиннимирепресивних актів проти народів, підданихпримусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасуваннязаконодавчих актів у зв’язку з Декларацією ВерховноїРади СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнаннянезаконними та злочинними репресивних актів протинародів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актіворганів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежностівзяла на себе повну відповідальність за долю всіхсвоїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визналакримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складіУкраїни.
Важливі редакційні рекомендації:
1. Прикметник кримськотатарський та споріднені зним пишуться виключно разом, а не через дефіс. Цеправильно з граматичної точки зору та історичнокоректно.
2. Самоназва кримськотатарського народу – киримлиабо кримли, що може бути адекватно перекладено як кримці. Не слід плутати це поняття з терміномкримчани, що означає всіх жителів Криму безвідноснодо національності, та кримчаки – назвою окремогоетносу, корінного народу України, який проживає в Криму.
3. Уживати поняття татари на означення самекримських татар науково некоректно. Це
приблизно те саме, що замість українці казати східніслов’яни.Художній фільм «Хайтарма»
