Кілька днів назад писала пост про день чаю і вже сьогодні вирішила повернутися до цієї смачної запашної і затишної теми. Цей напій заслуговує вашої уваги і є справжнім фаворитом, адже чай є найпопулярнішим напоєм за статистикою. Він посідає перше місце у світі за популярністю, за ним слідує пиво. Лише в Ірландії та Англії пиво все-таки випереджає чай.
Чай - Одне з чудес, подарованих світу Китаєм. Багато письменників світу в своїх творах згадують сцени чаювань, описуючи традиції, смак чаю, звички героїв, пов'язані з вживанням цього напою.
Герой Артура Конан Дойла Шерлок Холмс часто вживає цею напій у тих випадках, коли йому треба продумати тактику майбутніх Дій.У творі англійця Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» описується знаменита сцена божевільного чаювання, учасниками якої є головна героїня Аліса, Білий Кролик, Капелюшніков.Також п'ють чай герої повісті японського письменника Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів», вірша Ліни Костенко «Бузиновий цар». У повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Сердешна Оксана» офіцер зваблює сільську дівчину, пригощаючи її чаєм з вином.У часи Т.Г. Шевченка в Києві тільки-тільки починають пити чай.У Абетці-енциклопедії «Шевченко від А до Я» розповідається, що улюбленим напоєм Шевченка БУВ чай. Про цю його пристрасть писали у своїх щоденниках друзі та колеги поета. «Довгі вечори, - згадує Микола Костомаров про свої зустрічі з Шевченком в Києві в 1846 році, - просиджували ми влітку на Хрещатику в саду, за чаєм. Нескінченні велися між нами розмови і суперечки. Шевченко випивав склянку за склянкою зі словами: «А всипте, будьте ласкаві, ще чаю!»
«За пів години до смерті Тарас Григорович випив свою останню склянку чаю з вершками», - згадує історик Олександр Лазаревського у «Останній день життя Т.Г. Шевченко ».
Родина Франків вирізнялась тим, що тут пили в основному чай. Письменник часто запрошував колег, студентів та друзів почаювати. До напою додавали смородинові листочки або сушені гілочки вишні. В домі Франків завжди був самовар. До речі, ВІН зберігається до сьогодення у Львівському меморіально-літературному музеї Івана Франка.Багато письменників світу залишали проникливі висловлювання про чай:«Я повинен був пити багато чаю, бо без нього НЕ МІГ працювати. Чай вивільняє ті можливості, які дрімають в глибині моєї душі ». (Лев Толстой)«Якщо холодно, чай Вас зігріє. Якщо Вам жарко, він Вас охолоджує. Якщо у Вас настрій пригнічений - ВІН Вас підбадьорить, а якщо Ви збуджені - ВІН Вас заспокоїть ». (Вільям Гладстон)«Чай з бергамотом ... - необхідне ДОПОВНЕННЯ до магії світанку». (Бернар Вербер)«У житті людини набереться небагато годин, які були б приємнішими, ніж година, присвячена вечірньому чаю». (Генрі Джеймс) «Чай - не просто напій . Коли чаювання стає ритуалом, воно розвиває вміння бачити велике у дрібницях ». (Мюріель Барбері «Елегантність їжачка»)А як приємно у холодні зимові дні читати книги Із теплим горнятко надзви (чай) ного напою!
Пропоную вашій увазі «зігріваючу» добірку книг, присвячений найдавнішому і найпоширенішому напою.
«Тисяча журавлів» - лірична повість, тлом для якої автор обрав чайну церемонію. Чайний обряд - стародавній звичай, доведений японською естетикою до рівня високого мистецтва. Суть його полягає в тому, щоб дати людині можливість подумати над життям, віддатися роздумам, очистити душу від буденних клопотів і суєти. Чайна церемонія покликана служити досягненню гармонійної єдності людини з природою та іншими людьми.
Збірка «Чайні замальовки» складається з дванадцяти оповідань. Усі вони написані від першої особи, але за цим «я» стоять персонажі різного віку, професій та життєвих обставин. Їх об’єднує те, що всі вони – українці, які опинилися в Америці. Зміна перспективи не могла не вплинути на їхню поведінку, погляди й смаки, але певні базові риси й проблеми так і лишилися з ними. Дія більшості оповідань відбувається в Америці та Україні.
Немає коментарів:
Дописати коментар